Все записи автора Алексей Satrier

В Україні виявили небезпечних американських раків

За словами вчених, в деяких українських водоймах виявили американських раків, які можуть бути носіями ракової чуми.

В Одеській області на українській ділянці Дунаю виявили новий інвазивний вид – американський смугастий рак.

За словами старшого наукового співробітника Одеського центру Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії Сергія Кудряшова, цей вид ракоподібних виявили в березні 2019 року в районі Кілії, Ізмаїла, а також в протоці Репіда, що з’єднує річку Дунай з озером Кугурлуй.

Батьківщиною американського смугастого раку є східне узбережжя Північної Америки, а в Європі цей вид з’явився більш ста років тому.

Основними відмінностями смугастого раку від інших видів раків є надзвичайно твердий карапакс (спинна частина панцира) з потужними клешнями, забезпеченими хітиновими горбками. Впізнати його можна і по світлим червоно-коричневим смугам на черевній частині тіла.

Американський смугастий рак може бути переносником дуже небезпечного захворювання раків – чуми.

До того ж, будучи досить конкурентоспроможними з іншими видами, більш витривалими і пристосованими до різних умов, в тому числі до дефіциту кисню і забруднення водойм, американський смугастий рак може витісняти місцевих раків. В результаті там, де він з’являється, зникають цінні види аборигенних раків.

Джерело

Заметка

Норма вылова рыбы и других водных ресурсов на одного человека

По Украинскому законодательству рыболов имеет право в сутки выловить:

Наименование Общие водоемы Платные водоемы
Рыба (кг.) 3 5
Раки (шт.) 30 50
Мидии (кг.) 5 8
Рапаны (шт.) 10 20
Креветки (кг.) 1 2

 

И так если Вы приехали на рыбалку, то какой бы клев не был – Вы имеете право взять с собой  3 килограмма рыбы.
У Вас возникнет следующий вопрос: « А если Я поймал рыбу на 10 кг.» В данном случае, эта рыба будет трофейной,  ее можно забирать домой , но больше ловить рыбу Вы не имеете права.

 

Еще один нюанс, но очень важный. Если вы собираетесь уезжать с водоема, то Вы имеете право взять суточную норму рыбы с собой. А в чем же подвох? Если вы выехали на рыбалку на несколько дней и ловили по норме каждые сутки, то уезжая домой, Вы не имеете право брать с собой всю рыбу, лишь суточную норму будь она свежая или обработанная.

Минимальные размеры рыб  допустимы к вылову.

Помимо того, что рыбак ограничен по весу в своем улове, также есть и размеры рыб, меньше которых их нужно отпускать.

  Сом 70см
 Угорь Угорь 50см
  Судак 42см
 толстолобик Толстолобик 40см
 толстолобик Белый амур 40см
  Щука 35см
  Сазан 35см
  Лещ 32см
  Жерех 30см
  Язь 28см
  Карп 25см
  Голавль 24см
  Чехонь 24см
 синець Синец 22см
  Линь 20см
  Плотва 18см
 рак Рак 10см

 

Собираясь на рыбалку, просмотрев календарь рыбака, сложив спиннинг или фидер, не забудьте взять с собой рулетку и весы, чтобы Ваш улов соответствовал нормам вылова.

Пару советов как вести себя с рыбоохраной

Что я думаю о данных ограничениях

  1. В том, что суточная норма 3 кг – это мало, особенно если ты как «дурень» едешь на водоем за 100 км и более… потом пешим ходом идешь 3-5 км и имеешь право поймать 3 кг, это абсурд. Хотя бы килограмм 5, я думаю было б нормально.
  2. По размерам я полностью согласен, поскольку нужно же чему то и разводится.

Пару советов, которые назрели по моему опыту:

  • Если к вам подъехала рыбоохрана, не стоит в грубой форме с ними общаться .
  • Довольно часто при перелове рыбы, рыбнадзор отпускает, без каких либо штрафов, обойдясь лишь устным предупреждением.

 

oster-vip.com.ua

Рыбы занесенные в красную книгу Украины и какие за них штрафы

Таблица штрафов за вылов или уничтожение биоресурсов занесенных до Красной книги Украины

Фото Вид водных биоресурсов Сумма в грн
штраф за Миногу украинскуюя Минога украинская 74
 штраф за стерлядь пресноводную Стерлядь пресноводная 48000
 Штраф за Ельца обыкновенного Елец обыкновенный 330
 Штраф за вырезуба причорноморского Вырезуб причерноморский 10000
 Штраф за Рыбца малого Рыбец малый 348
 Штраф за Марену днепровскую Марена днепровская 820
Штраф за ловлю карася Карась золотой 330
штраф за ловлю налима Налим речной 330
 Штраф за ерша носаря Носарь (ерш) 165
 Штраф за быстрянку русскую Быстрянка русская 660

 

Любую рыбу из данной таблицы ловить запрещено, поскольку она занесена до Красной книги, и если при обыске у Вас найдут один из этих видов, то штраф Вам гарантирован.

А рыбак, который задумывается о нелегальном вылове рыбы, десять раз подумает,  посмотрит на эти штрафы, и не будет совершать преступление перед страной и нами честными рыбаками.

 

Ниже материал из Википедии — свободной энциклопедии

По сравнению с предыдущим изданием (1994), в издание 2009 года были включены новые 38 видов. Два вида были исключены из Красной книги (бычок-губан и золотистый бычок)[1], так как их популяции были восстановлены до безопасного уровня. В таблице также приведён охранный статус видов согласно Красной книге Украины.

Отдельным цветом выделены:     Новые виды, включённые в издание 2009 года.

Иллюстрация Название Статус и численность на территории Украины Охранный статус в Красной книге Украины Примечания
Отряд Камбалообразные (Pleuronectiformes)
Фотография арноглоса средиземноморского Арноглосс Кесслера
(Arnoglossus kessleri)
На Украине вид встречается в Чёрном море вдоль юго-западного и юго-восточного берега Крымского полуострова, с частности в районе Феодосии[К. 1]. Численность небольшая, что обусловлено загрязнением акватории Чёрного моря и выловом неводами. Уязвимый [2]
Отряд Карпообразные (Cypriniformes)
Alburnoides bipunctatus sujtásos küsz.jpg Быстрянка русская
(Alburnoides bipunctatus rossicus)
На Украине подвид обыкновенной быстрянки распространён в реках бассейнов Чёрного и Азовского морей (Западный БугДнестрЮжный БугДнепрСеверский Донец), а также рек Приазовья (ОбиточнаяБерда). Исчезающий [3]
Kutum.gif Вырезуб
(Rutilus frisii)
На Украине вид сейчас встречается в бассейнах Верхнего и Среднего ДнестраСеверского Донца, изредка в Азовском море. Численность очень низкая. Встречается единичными особями, хотя ранее была обычным объектом промысла. Исчезающий [4]
Фотография гольяна озёрного Гольян озёрный
(Rhynchocypris percnurus)
На Украине вид известен в водоёмах бассейна Верхнего и Среднего Днепра, в частности в бассейнах верхнего течения ПрипятиДесныОстраТрубежаВорсклыСупояСожаСтоходаЗдвижа, а также в заплавных озёрах и осушиваемых каналах Волынской области и небольших озёр окраин Киева. Впервые отмечена в верхнем течении Северского Донца (озеро Боровое, 2000 год). Численность точно неизвестна. С 1960-х годов ареал и численность неуклонно сокращаются. Фактически исчезла в водоёмах Киевской области, частично в бассейнах Десны, в левых притоках Днепра, стала редкой в бассейне Припяти. Исчезающий [5]
Romanogobio uranoscopus Felpillantó küllő.jpg Дунайский длинноусый пескарь
(Romanogobio uranoscopus)
Эндемик бассейна Дуная. На Украине встречается в реках Закарпатья (Речке, БоржавеТересвеШопурка) и Буковины (Сирет). Исчезающий [6]
Leuciscus leuciscus.jpg Елец
(Leuciscus leuciscus)
На Украине вид раньше был распространён фактически во всех больших реках и их притоках, а также в проточных озёрах и в днепровских водохранилищах, встречался также в Днепро-Бугском лимане. Отсутствует в Крыму[К. 1]. Численность невелика, в последние 2—3 десятилетия из-за гидротехнического строительства, загрязнения воды и чрезмерного вылова резко сократилась. Уязвимый [7]
Telestes souffia.jpg Елец-андруга европейский
(Telestes souffia)
На Украине вид встречается только на Закарпатье. Более-менее обычен в Теребле-Рекском водохранилище; в других местах вылавливают до десятка особей. Уязвимый [8]
Фотография ельца Данилевского Елец Данилевского
(Leuciscus danilewskii)
На Украине вид распространён только в коренном русле и некоторых левых притоках Северского Донца. Численность низкая, на отдельных участках Северского Донца и его правых притоков полностью исчезла. Исчезающий [9]
CarassiusCarassius8.JPG Золотой карась
(Carassius carassius)
На Украине ареал охватывает реки Азовско-Черноморского бассейна, в том числе и водохранилища Крыма[К. 1], а также бассейн Западного Буга. В отдельных водоёмах обычная, в других — единичная, в некоторых из них исчезла. Уязвимый [10]
Фотография крымского усача Крымский усач
(Barbus tauricus)
На Украине встречается только в Крыму[К. 1]: среднее и верхнее течения рек АльмаКачаАянБельбекЧёрнаяСалгирУчан-Су, а также водохранилища Бахчисарайское, Альминское, Симферопольское, Аянское, Белогорское, Михайловское, Феодосийское. Численность невелика. В реке Альма осенью на один ночной вылов приходилось до 4-х особей, в нижних частях рек Кача и Бельбек — до 5. Исчезающий [11]
Фотография марена Валецкого Усач Валецкого
(Barbus waleckii)
На Украине эта рыба впервые зарегистрирована в 2003 году. Встречается только в бассейне верхнего течения Днестра в пределах Львовской областии в некоторых его притоках, в частности в реке Стрвяж. Численность низкая, в уловах встречается единичными экземплярами. Причина исчезновения неизвестна. Недостаточно известен, уязвимый [12]
Barbuspetenyi.png Румынский усач
(Barbus petenyi)
На Украине встречается в бассейне Тисы, в верхнем течении Прута и Сирета, а также в бассейне верхнего Днестра. Численность небольшая. Уязвимый [13]
Barbel.jpg Обыкновенный усач
(Barbus barbus)
На Украине встречается в бассейнах Дуная (низовье, бассейны ТисыПрута и Сирета), Днестра и Вислы. Численность неизвестна, с 1980-х годов стала редко встречаться в уловах. Уязвимый [14]
Romanogobio kesslerii Homoki küllő.jpg Пескарь днестровский
(Romanogobio kesslerii)
На Украине встречается в бассейнах Дуная, в частности в бассейне Тисы на Закарпатье (Уж, Речка), в Пруте и Сырете на Буковине и в Днестре (в верхнем течении коренного русла, в притоках СтвряжаЛуквыСтрыпыЛомницыЗбруча и др.) Уязвимый [15]
Фотография подуста волжского Подуст волжский
(Chondrostoma variabile)
До средины XX века была обычной, местами одной из основных промысловых рыб. В последние десятилетия численность везде резко сократилась, на многих участках Северского Донца вид полностью исчез. Уязвимый [16]
Фотография рыбца малого Рыбец малый
(Vimba tenella)
На Украине вид обитал в горных реках Крымского полуострова[К. 1] (ЧёрнаяСалгирБиюк-Карасу). Численность неизвестна. С 1970-х годов в выловах не встречался. Исчезнувший [17]
Barbel m.jpg Усач днепровский
(Barbus borysthenicus)
Эндемик бассейнов Днепра и Южного Буга, где ранее был обычной рыбой. Численность низкая, встречается поодинокими особями. Вид фактически исчез в бассейнах Среднего и Нижнего Днепра и в верхнем течении Южного Буга. Исчезающий [18]
Alburnus leobergi.jpg Шемая азовская
(Alburnus leobergi)
На Украине вид встречается преимущественно в северной и северно-западной частях Азовского моря. Численность точно неизвестна. Фактически исчез в бассейне Северского Донца, очень малочислен в Азовском море. Уязвимый [19]
Фотография шемеи крымской Шемая крымская
(Alburnus mentoides)
Эндемик Крыма[К. 1]: реки БельбекСалгирАльмаСимферопольское водохранилище и, возможно, холодноводные пруды. Малочислен, поодиночке встречается в уловах рыболовов-любителей. Исчезающий [20]
Фотография шемеи черноморской Шемая черноморская
(Alburnus sarmaticus)
На Украине вид встречался от Дуная до Днепра, в их пригирловых опреснённых территориях и опреснённых лиманах. Численность точно неизвестна. Сейчас практически исчез в бассейнах Дуная и Днестра, стал очень малочисленным в низинах Южного Буга и Днепра. Уязвимый [21]
Фотография щиповки сибирской Щиповка сибирская
(Cobitis melanoleuca)
На Украине вид встречается только в бассейне Северского Донца, где отмечен в коренном русле, а также в реке Красная. Численность неизвестна. Уязвимый [22]
Отряд Колюшкообразные (Gasterosteiformes)
Фотография Морская игла толсторылая
(Syngnathus variegatus)
На Украине вид встречается преимущественно возле берегов Крыма[К. 1], отмечалась в ОдесскойТендровском и Каркинитском заливах и в Керченском проливе. Численность невелика, никогда не была численной. Почти исчезла в рекреационных зонах. Уязвимый [23]
Фотография морской иглы тонкорылой Морская игла тонкорылая
(Syngnathus tenuirostris)
На Украине вид встречается в Керченском проливе, около берегов Крыма[К. 1], в КаркинитскомТендровскомЯгорлыцком и Одесском заливах, отмечен в предгирловых участках Дуная и Азовском море (Геническ). Численность невелика, никогда не был численным. Почти исчез в рекреационных зонах. Уязвимый [24]
LongSnoutedSeahorse1600ppx.jpg Черноморский морской конёк
(Hippocampus guttulatus)
На Украине вид встречается в западных и юго-западных частях Азовского и юго-западной части Чёрного моря и в Керченском проливе, чаще у берегов Крыма[К. 1]. Численность неизвестна, почти исчез в рекреационных зонах. Уязвимый [25]
Отряд Лососеобразные (Salmoniformes)
Hucho hucho.jpg Дунайский лосось
(Нuchо huchо)
На Украине эндемик бассейна Дуная (восточная часть ареала), встречается в бассейнах Тисы и Прута. Очень малочисленный. Исчезающий [26]
Grayling Thymallus thymallus.JPG Европейский хариус
(Thymallus thymallus)
На Украине вид распространён в горных участках Днестра и его притоков, а также в бассейне Тисы. Численность незначительная, местами обычный. Уязвимый [27]
Salmo trutta.jpg Черноморский лосось
(Salmo labrax)
На Украине встречается в Чёрном море у берегов Крымского полуострова, в Тендровском и Ягорлыцком заливах, в северо-западной части Чёрного моря возле Одессы, во взморье Дуная и его гирле, иногда в Азовском море. Численность незначительная. Исчезающий [28]
Отряд Миногообразные (Petromyzontidae)
Eudontomyzon danfordi Tiszai ingola.jpg Венгерская минога
(Eudontomyzon danfordi)
На Украине встречается только в бассейне Тисы на Закарпатье. Численность резко сократилась с 1970-х годов. Исчезающий [29]
Украинская минога из бас. Волги.jpg Украинская минога
(Eudontomyzon mariae)
На Украине вид встречался в бассейнах рек МиусСеверский ДонецДнепрДнестрПрутСирет и, вероятно, Южный Буг, отмечен в низовье Дуная. Численность катастрофически низкая. Практически исчез в коренном русле Днепра и его крупных притоках, Северского Донца и Днестра. Исчезающий [30]
Отряд Окунеобразные (Perciformes)
Boga Galiza.jpg Боопс большеглазый
(Boops boops)
На Украине распространён в Чёрном море возле берегов Крыма[К. 1] (Кара-ДагСевастополь). Данные о численности отсутствуют. Недостаточно известен [31]
1 - Gobius bucchichi 27-07-06 DSCF1288.jpg Бычок Букчича
(Gobius bucchichi)
На Украине обитает в Чёрном море у берегов Крыма и в районе острова Змеиный. Численность малая. Редкий [32]
Бычок-каспиосома каспийский
(Caspiosoma caspium)
Понтичный реликт. На Украине встречается в низовьях и дельтах рек, впадающих в северо-западную часть Чёрного моря, Днепро-Бугском и Березанском лиманах, в Азовском море, в Днепре поднимается до Берислава. Численность незначительная. Редкий [33]
Gobius paganellus.jpg Бычок-паганель
(Gobius paganellus)
На Украине вид отмечен в Чёрном море у берегов Крыма[К. 1] и острова Змеиный. Численность малая. Редкий [34]
Sander volgensis (Gmelin 1789) als Lucioperca volgensis Fig 169 (Matschie et al. 1909).svg Волжский судак
(Sander volgensis)
На Украине отмечен в низовьях и пригирловых участках ДунаяДнестраДнепраЮжного Буга, в КаховскомДнепровском и Каменскомводохранилищах, в реках СамараСураОрель, а также в водоёмах по протяжению канала Днепр—Донбасс. Численность невелика. Исчезающий [35]
Umbrina cirrosa Acquario di Genova.jpg Горбыль светлый
(Umbrina cirrosa)
На Украине отмечен в Чёрном и Азовском морях, в частности вдоль берегов Крымского полуострова[К. 1] и в Керченском проливе, возле Бердянской и Обиточной кос, в Каркинитском и Одесском заливах и в Днепровско-Бугском лимане. Численность незначительная. Редкий [36]
Poisson-Corb.jpg Тёмный горбыль
(Sciaena umbra)
На Украине отмечен в Чёрном море, в частности в его северо-западной части, возле Кара-Дага, в районе Керченского пролива, и в юго-западной части Азовского моря. Численность малая. Редкий [37]
Ctenolabrus rupestris.jpg Гребенчатый губан золотистый
(Ctenolabrus rupestris)
На Украине вид встречается преимущественно возле черноморских берегов Крыма[К. 1] (икра и мальки отмечены в Каркинитском заливе и на западе), а также в Одесском заливе и в районе Дуная. Численность неизвестна, никогда не была многочисленной. Возле берегов Украины встречается очень редко, обычно единичные экземпляры. Редкий [38]
Labrus viridis.jpg Губан зелёный
(Labrus viridis)
На Украине вид встречается вдоль берегов Крымского полуострова[К. 1] вблизи Кара-ДагаСевастополя и Балаклавы. Очень малочисленный. За всё время исследований (1938—1982 годы) в Чёрном море выловлено лишь несколько особей. Редкий, очень уязвимый [39]
Gymnocephalus baloni Széles durbincs.jpg Ёрш Балона
(Gymnocephalus baloni)
На Украине вид распространён в бассейне Днепра, гирле Дуная и в Придунайских лиманах. В отдельных местах водоёмов достаточно обычна, в других встречаются единичные особи, в некоторых исчезла. Нет оценки [40]
Ёрш-носарь
(Gymnocephalus acerinus)
На Украине ареал вида охватывает Средний ДнестрДнестровское водохранилище, бассейн ДнепраСеверский Донец. Встречаются единичные особи, местами исчезла. Исчезающий [41]
Symphodus rostratus.jpg Носатый губан
(Symphodus rostratus)
На Украине вид встречается у берегов Крыма[К. 1] (район СевастополяКара-Даг). Численность неизвестна, встречается крайне редко. Уязвимый [42]
Diplodus puntazzo Guido Picchetti.jpg Зубарик обычный
(Diplodus puntazzo)
На Украине вид распространён в Чёрном море у берегов Крыма[К. 1]: возле массива Кара-Даг, вблизи СудакаНового Света, мысов Аю-ДагАйя и Фиолент, а также Севастополя (бухты Хрустальная, Омега, Константиновский равелин). Данных о численности нет. Нет оценки [43]
Liza ramada.jpg Кефаль Рамада
(Liza ramada)
На Украине вид встречался возле берегов Крыма[К. 1] (Севастополь), а также в северо-западной части Чёрного моря (район гирла Дуная, 1946—1947 года). Численность неизвестна. С 1980 года зарегистрирована одна особь в октябре 2006 года в Балаклавской бухте Севастополя. Редкий [44]
Dicentrarchus labrax.jpg Лаврак
(Dicentrarchus labrax)
На Украине ареал вида охватывает Чёрное море вдоль берегов его северо-западной части, Тендровского залива, северо-западных и южных берегов Крымского полуострова[К. 1]Керченского пролива. Встречается редко. Нет оценки [45]
Serranus scriba by Line1.jpg Морской каменный окунь
(Serranus scriba)
На Украине вид изредка встречается вдоль черноморских берегов Крыма, отмечена в Одесском заливе. Численность невелика. Редкий [46]
Sander marinus.jpg Морской судак
(Sander marinus)
На Украине ареал вида охватывает Днепро-Бугский лиман, низовье Южного Буга, восточную часть Тендровского заливаБерезанский и Днестровский лиманы. Численность мизерная. Исчезающий [47]
Pagellus erythrinus RO.jpg Пагелл красный
(Pagellus erythrinus)
На Украине вид распространён в Чёрном море у берегов Крымского полуострова[К. 1] и в его северо-западной части (Бурнас). Данные о численности отсутствуют. Недостаточно известен [48]
Перкарина черноморская
(Percarina demidoffіі)
На Украине вид встречается только в северо-западной части Чёрного моря. Численность низкая. Редкий [49]
Callionymus pusillus maschio Koufonissi.jpg Бурая пескарка
(Callionymus pusillus)
На Украине вид встречается в Чёрном море вдоль северо-западного побережья и возле берегов Крымского полуострова[К. 1] (периферическая часть общего ареала). Численность очень незначительная. Встречаются одиночные особи (не ежегодно). Редкий [50]
Callionymus risso 1.jpg Серая пескарка
(Callionymus risso)
На Украине вид встречается вдоль северо-западного побережья Чёрного моря (филлофорное поле Зернова), возле Тендровско-Джарылгачской отмели и берегов Крымского полуострова[К. 1]. Численность очень незначительная. Редкий [51]
Gymnocephalus schraetzer selymes durbincs.jpg Полосатый ёрш
(Gymnocephalus schraetser)
На Украине вид распространён в низовье Дуная, реках бассейнов Тисы (по большей части в среднем и нижнем течении), ПрутаСирета. На отдельных участках рек обычный, редкий или полностью исчезнувший. Уязвимый [52]
Benthophiloides brauneri.png Бычок Браунера
(Benthophiloides brauneri)
На Украине вид отмечен в устье ДунаяБугском лимане возле НиколаеваЮжном Буге возле Новой ОдессыДнепровском лимане и Днепре до Берислава и Каховки, также возле Херсона, изредка в Одесском заливе в районе Черноморки и Большого Фонтана. Численность незначительная. Редкий [53][54]
Фотография пуголовка звёздчатого Пуголовка звёздчатая
(Benthophilus stellatus)
На Украине вид распространён в Азовском море, известен от Молочного лимана и Керченского пролива. Численность точно неизвестна. Редкий [55][56]
Tripterygion tripteronotus maschio spawning Croazia.jpg Трёхпёрка чёрноголовая
(Tripterygion tripteronotum)
На Украине вид встречается возле черноморских берегов Крыма[К. 1]. Численность неизвестна. Встречается редко. Уязвимый [57]
Chromis chromis 2.jpg Хромис обычный
(Chromis chromis)
На Украине вид распространён в Чёрном море возле берегов Крыма[К. 1] (Кара-ДагСевастопольБалаклава). Встречается редко. Нет оценки [58]
Zingel zingel Magyar bucó.jpg Обыкновенный чоп
(Zingel zingel)
На Украине вид встречается в бассейнах Дуная и Днестра. Численность незначительная. Редкий [59]
Zingel streber.jpg Чоп малый
(Zingel streber)
На Украине вид встречается в бассейне Дуная. Численность невелика. Редкий [60]
Отряд Осетрообразные (Acipenseriformes)
Sturgeon2.jpg Атлантический осётр
(Acipenser sturio)
На Украине вид встречался в Чёрном море возле южных берегов Крымского полуострова[К. 1] (район Ялты), в Каркинитском заливе (Чурюмская коса) и гирле Дуная. В 1-й половине XX века иногда встречались одиночные особи, с 1960-х годов в уловах не попадается. Исчезнувший [61]
Beluga sturgeon.png Белуга
(Huso huso)
На Украине вид встречается в северо-западной и северной частях Азовского моря, у берегов Крыма[К. 1] и в северо-западной части Чёрного моря. Численность очень низкая. Одиночные особи встречаются вблизи берегов Крымского полуострова, несколько чаще в Дунае и около его гирла. В 1-й половине XX века была промысловой рыбой почти на всём морском побережье. Фактически вид исчез в низовьях ДнепраЮжного Буга и Днестра, а также в Северском Донце. Исчезающий [62]
Waxdick (Acipenser gueldenstaedtii ) - crop.jpg Русский осётр
(Acipenser gueldenstaedtii)
На Украине вид встречается в северо-западной части Азовского моря, возле берегов Крыма[К. 1] и в северо-западной части Чёрного моря. Численность невысокая, с 1980-х годов неуклонно сокращается. В небольшом количестве заходит в Дунай, одиночные особи в Днепр, изредка в Днестровский лиман и фактически не заходит в Южный БугСеверский Донец и реки Северного Приазовья. Уязвимый [63]
Acipenser stellatus sőregtok.jpg Севрюга
(Acipenser stellatus)
На Украине вид распространён возле северных берегов Азовского моря, вдоль Крымского полуострова[К. 1] и в северо-западной части Чёрного моря. Численность незначительная, с конца XX века неуклонно сокращается. Сейчас в небольшом количестве заходит в Дунай, изредка одиночные особи в Днепровский и Днестровский лиманы и фактически не заходит в ДнестрЮжный БугДнепр и реки Северного Приазовья. Уязвимый [64]
Acipenser ruthenus Prague Vltava 1.jpg Стерлядь
(Acipenser ruthenus)
На Украине вид встречался в коренном русле и в крупных притоках всех крупных рек. Сейчас отмечается в низовье Дуная и бассейне Среднего и Верхнего Днестра, возможно, есть в Днепровском водохранилище. Численность очень низкая. Случается изредка от одной до нескольких особей. Со 2-й половины XX века резко сократил свою численность и ареал. Исчез в Северском ДонцеЮжном Буге и в большей части бассейнов Днепра и Днестра. Исчезающий [65]
Acipenser nudiventris.jpg Шип
(Acipenser nudiventris)
На Украине вид встречался в Чёрном море у побережья Крымского полуострова[К. 1] (Кара-ДагКаркинитский залив) и в морских водах вблизи гирловых участков ДнепраДнестра и Дуная. В 1-й половине XX века встречались одиночные особи, с 1960-х годов в уловах не встречался. Исчезнувший [66]
Отряд Присоскообразные (Gobiesociformes)
Lepadogaster lepadogaster.jpg Рыба-присоска
(Lepadogaster lepadogaster)
На Украине вид отмечен в Чёрном море у берегов Крымского полуострова[К. 1] и в северо-западной его части (остров Змеиный). Численность малая. Редкий [67]
Diplecogaster bimaculata (dorsal).jpg Рыба-присоска короткопёрая пятнистая
(Diplecogaster bimaculata)
На Украине вид отмечен в Чёрном море у берегов Крымского полуострова[К. 1] и в северо-западной его части (остров Змеиный). Численность малая. Редкий [68]
Lepadogaster candolii.jpg Рыба-присоска толсторылая
(Lepadogaster candolii)
На Украине вид отмечен в Чёрном море у берегов Крымского полуострова[К. 1] и в северо-западной его части (остров Змеиный). Численность малая. Редкий [69]
Отряд Скорпенообразные (Scorpaeniformes)
Chelidonichthys lucernus 1 Luc viatour.jpg Жёлтая тригла
(Chelidonichthys lucerna)
На Украине вид обитает в Чёрном (у берегов Крыма[К. 1] и отмечен в северо-западной части моря) и Азовском (южная часть) морях. Численность малая. Редкий [70]
Отряд Солнечникообразные (Zeiformes)
Zeus.faber.jpg Обыкновенный солнечник
(Zeus faber)
На Украине вид встречается около черноморских берегов Крыма и в северо-западной части Чёрного моря. Численность неизвестна. У берегов Украины с 1980-х годов не встречался. Редкий [71]
Отряд Трескообразные (Gadiformes)
Trüsche Walchensee.jpg Налим
(Lota lota)
На Украине вид распространён в бассейнах притоков среднего и верхнего течения Северского ДонцаДнепраДнестра и водоёмов Закарпатья. В отдельных водоёмах обычный, в других случаются одиночные особи, в ряде водоёмов уже исчез. Уязвимый [72]
Отряд Удильщикообразные (Lophiiformes)
Seeteufel.jpg Европейский удильщик
(Lophius piscatorius)
На Украине вид встречался в Чёрном море у южных берегов Крымского полуострова[К. 1] и острова Змеиный. Численность чрезвычайно малая; редкая рыба. Уязвимый [73]
Отряд Щукообразные (Esociformes)
Umbra krameri Lápi póc.jpg Европейская евдошка
(Umbra krameri)
На Украине вид встречается в низовьях ДунаяДнестра, в Днестровском лимане, в бассейне Тисы; вероятно, есть в низовье Прута. Обычно и местами довольно численным был только в низовье Дуная. Резкое снижение численности началось в 1960-х годах. Редкий [74]
Заметка

НАЗК направило до суду 38 протоколів стосовно директора комунального підприємства за встановлення премій в умовах конфлікту інтересів

Національне агентство з питань запобігання корупції прийняло рішення про направлення до суду 38 протоколів про адміністративні правопорушення у зв’язку з недотриманням вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів при встановленні премій. Протоколи складено стосовно директора комунального підприємства Харківської районної ради «Комуненерго» Олега Левченкова.

Національне агентство встановило, що посадовець, не повідомивши у встановленому законом порядку Харківську районну раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів, протягом 2016-2018 років видавав накази про встановлення премій працівникам підприємства, якими преміював і свого сина.

Порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів при встановленні матеріальних заохочень є вкрай поширеними серед посадовців. Нагадаємо, відповідальність за такі правопорушення, пов’язані з корупцією, передбачена частинами першою та другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, щодо вказаних порушень у діяльності директора комунального підприємства внесено припис Голові Харківської районної ради Максиму Литвиненку.

Згідно з приписом, Національне агентство вимагає вжити заходів щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів у діяльності директора комунального підприємства, зумовленого спільною роботою зі своїм сином, провести службове розслідування та розглянути питання щодо притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.

Національне агентство також зазначає, що складення протоколу і направлення його до суду не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення у судовому порядку.

 

Українські дороги визнали одними з найгірших у світі

Про це свідчать відомості індексу глобальної конкурентноспроможності Global Competitiveness Index 2017-2018, пише Громадське.

Україну на одну позицію обійшов Мозамбік, посівши 129 місце за якістю доріг. Після України на 131 місці розташувався Парагвай.

Лідерами за якістю шляхів визнано Об’єднані Арабські Емірати, Сінгапур та Швейцарію. До п’ятірки кращих також увійшли Гонконг та Нідерланди.

Сполучені Штати посіли 10 місце.

Найгірші дороги серед аналізованих 137 країн виявилися в Мавританії, що на північному заході Африки.

Зазначимо, однак, що в загальному рейтингу розвитку транспортної інфраструктури Україна посіла 87 місце, що одразу після Чорногорії. У цій категорії останньою також визнали Мавританію. А лідером транспортної інфраструктури є Сінгапур.

Тим часом в Безлюдівці дорогу щодня розбивають проїжджаючі по ній багатотонні вантажівки з піском.

 

В Безлюдовке “Нацкорпус” заблокировал работу песчаного карьера

Под Харьковом в поселке Безлюдовка активисты заблокировали работу песчаного карьера. Об этом рассказали в пресс-службе “главка”.

Сообщение о происшествии поступило правоохранителям 23 мая в 14:20. Как удалось узнать силовикам, около 40 человек в бронежилетах перекрыли выезд грузовиков из песчаного карьера. Во время акции протеста 15 сотрудников полиции обеспечивали охрану порядка. Силовики внесли информацию о событии в Журнал единого учета правонарушений. Сейчас на месте проводится проверка.

Акцию устроили активисты “Нацкорпуса”, которые на своей странице в Facebook сообщили о незаконной добыче песка в поселке Безлюдовка.

“В остановленных нами машинах с песком отсутствуют документы на груз. Только несколько водителей, по требованию полиции, предъявили какие-то накладные о покупке песка”, – написали активисты.

33226096_769745866552232_8572129671930445824_n.jpg

Фото: Facebook “Нацкорпус”

 


 

Національні Дружини заблокували незаконний видобуток піску в Безлюдівці

“Національні Дружини” через неодноразові скарги місцевих мешканців заблокували незаконні дії «комерсантів» зі ГО “Східного корпусу” О. Ширяєва, які незаконно добували пісок у Безлюдівському кар’єрі. П’ятнадцять автомобілів навантажених свежедобитим піском зупинені на виїзді з кар’єра.

Активістам «Національних дружин» надійшли повідомлення від місцевих жителів про незаконний видобуток піску та скарги лісників місцевого лісництва на протиправну вирубку лісу.

У зупинених нами автомобілів з піском відсутні документи на вантаж. Тільки кілька водіїв, на вимогу поліції, пред’явили якісь накладні про покупку піску. До сих пір, ніхто з розробників кар’єра не показав ні одного «папірця», що дає право на ведення господарської діяльності та видобутку піску.

Після початку блокування незаконних дій, в фейсбуці з’явилось повідомлення Ширяєва, де він висловлює глибоку стурбованість фактом припинення злочинного видобутку піску. Ось цитата: «Саме тому зараз Національний Корпус «націоналізує», блокує ТОВ «Безлюдівське Кар’єроуправління» в селищі Безлюдівка, тим самим перешкоджає господарській діяльності і офіційного кар’єра і Комунального підприємства «Постачальник», яке працює на Безлюдівському пляжі». Здається власник знайшовся, тому що: по-перше, ніяких документів на видобуток у копачів не було; по-друге, велике питання до ТОВ «Безлюдівське Кар’єроуправління» — чи існує ця устнова взагалі; по-третє, ця земельна ділянка згідно з кадастром є державною власністю. А Олег Ширяєв не забарився з появою, захищаючи невстановлених копачів. Ну і ще, а чи можно взагалі на пляжі видобувати пісок?

Зараз цією справою займається поліція.

«Національні дружин» будуть перебувати на місці і не дадуть грабувати ресурси країни до повного з’ясування всіх обставин розробки даного піщаного кар’єру.

 

Заметка

Интерактивная карта зимовальные ямы и нерестилища Украины

Наконец украинским рыбакам сделала подарок рыбоохрана некоторых областей. Очень полезный подарок! В частности, интерактивные карты мест зимовки и размножения рыбы. То есть участки рек, водохранилищ и других водоемов, рыбалка на которых регулируется специальными нормативными актами Держрибагенства. Теперь можно не только курить текст, но и наглядно увидеть границы этих участков. Также на картах схематически указанны:

  • места запрещены для рыбалки и промысла
  • зимовальные ямы
  • места базирования рыбоохранного патруля
  • нерестилища
  • заповедники
  • места базирования РОП

Также, на некоторых картах есть масса разнообразной и полезной информации о нерестовых участкох и мест где рыбалка запрещена круглый год.

Ниже находятся ссылки, которые переадресуют вас к карте зимовальных ям и нерестилищ (мест запрещенных для рыбалки) соответствующей области Украины. Чтобы перейти — жмите на схематическую фотографию под названием области.

&nbsp

Таємниці риболовлі в Закарпатті: найпоширеніші види риби закарпатських водойм, місця, час і способи лову

Хочемо поділитися подробицями й секретами риболовлі в нашому краї. Гадаємо, чимало цікавого з його розповіді зможуть дізнатися й досвідчені рибалки.
Отож: найпоширеніші види риби закарпатських водойм, місця, час і способи лову…

Щука

Найбільш поширений хижак закарпатських водойм, особливо тих, що пов’язані з річками. Любить глибоку воду, ями й спокійну течію, заплави, тобто місця, де річка розливається й риба має можливість нереститися. На Ужі щука найпоширеніша в районі Кам’яниці й Невицього, де є зв’язок із дериваційним каналом. На Латориці водиться від кордону зі Словаччиною до Мукачева й навіть Чинадійова. Не трапляється там, де річка має винятково гірський характер. На Боржаві щуку можна вичепити від гирла до Сільця й навіть трохи вище. На Тисі вона поширена в затоках і староріччях від Вилока до Хуста, в бокових рукавах. На самому руслі – поблизу великих ям, у ділянках спокійної течії, окільки ця риба любить тиховоддя. У гірських Тересві й Тереблі буває епізодично.
Найкраще ловити цього хижака спортивним методом – спінінгом. Клює цілорічно за винятком періоду нересту (кінець лютого – квітень, залежно від прогріву води). Ловити краще на традиційну блешню, воблер (пластмасова або дерев’яна імітація живої рибки з гачками), силіконові приманки. Останні вибираються залежно від умов і місця полювання та інших факторів, не останній з яких є власні уподобання риболова та його віра в приманку. Щука кидається на все рухливе, що можна вхопити. Також приманюють на закидачки з живцем. Це дуже просте пасивне ловіння, яке не потребує дорогого спорядження.

Окунь

Дуже поширений хижак закарпатських водойм. Цікавий в емоційному сенсі, бо особини можуть досягати й величеньких розмірів. По нього краще йти на дериваційний канал Ужа біля Доманинців і нижче за течією. Там популяція цієї риби стабільна. Клює на чев’яка, блешню, силіконові приманки, живця. Риба безхитрісна, її можна ловити й узимку на блешню, й улітку на поплавцеву вудку з блешнею та інші спінінгові штучні приманки. Окунь невибагливий, але тримається тихих глибоких місць. На гірських ділянках трапляється вкрай рідко.
Найбільш поширений на Ти¬сі, Боржаві, Латориці, у кар’єрах.
Оскільки всі наші річки – при¬токи більших артерій басейну Тиси, то щороку кількість риби, яка заходить уверх за течією, в них змінюється. Колись може бути більше риби, якогось року – менше. Під час паводка, до слова, багато окуня піднялося  Тисою, Латорицею. Нині його менше.

Сом

Трапляється винятково у водоймах із глибинами, хоча водиться і в порівняно мілких річках – таких, як Уж. Піднімається туди навесні на нерест і в пошуках кормової риби.
На Ужі буває від кордону до пішохідного мосту. Є в районах Боздоського парку, ЗОШ № 1, Сторожниці. Але в тамтешніх ямах водяться переважно дрібні особини. Більші трапляються на Латориці в районі Чопа та угору за течією до Давидкова й на Боржаві – від Сільця до втоку в Тису. Хороші екземпляри ловляться в районі сіл Квасово, Верхні й Нижні Ремети, особ¬ливо в лісистих частинах, заказнику, де у воді багато дерев, ям і природних схованок.
На Тисі сом водиться у великих ямах, яких, на жаль, щороку  меншає. Навесні риба вгору за течією піднімається з Угорщини у березні-квітні. Упіймати можна в районі Вилока, Бобового, Петрова. Кілька хороших місць є поблизу Виноградова. Вище трапляється рідко. Загалом  кількість цієї риби у наших водоймах не буває значною, тому ті, хто полює на неї, вишукають місця її поширення.
Попадатися сом останніми роками почав раніше, в основному на  донки з живцем, виповзками або на жаб. Приманка залежить від періоду ловлі. Весною краще ловити на чев’яка, причому на того, який живе поблизу місця ловлі, місцевого, оскільки риба знає його. Влітку на Ужі ловлять на живця,  на Латориці – на виповзків, жаб, велику п’явку чи живця. Останній, до речі, – універсальна приманка, на яку потрапляє і сом, і щука, і судак, й інша велика хижа риба.

Судак

Дуже “спортивна” й, можна сказати, елітна риба. Ловиться цілий рік – навіть з-під криги. У холодну пору року збирається в ямах, на глибоководді, – тоді добре полювати, бо там його багато. Також добре ловиться навесні перед нерестом. Живе у таких місцинах, як і сом. Це, можна сказати, риби-супутники: тримаються на тих же глибинах і ямах, обидва є нічними хижаками.
Навесні ліпше ловити спінінгом на силіконові приманки. Найкращі ділянки для полювання на судака – на Латориці в районі Чопа та угору за течією біля Геївців, Доброні. На Тисі зустрічається до Хуста. Невеликі особини можна впіймати під греблею в Невицькому. Загалом ця риба у річках Закарпаття не створює великих скупчень в одному місці, розтягується по руслу, тому її ловити важко.
Добре йде на невеличкого жив¬ця, навіть шматочок рибки донкою чи вудкою з поплавцем. Деколи ловиться й на хробака.

Жерех

Найбільш “спортивна” риба, і для знавців, як і судак, – бажаний трофей. Сягає досить великої ваги. Знаю випадки, коли в нас ловили 7–8 кілограмових. На деяких річках починає клювати досить рано. Навесні – одразу після скресання криги. Тоді ловляться найбільші екземпляри. Водиться майже в усіх річках краю, за винятком гірських – у Латориці, Боржаві, Тисі. На Ужі ловлять навіть на Скалці. Величенькі екземляри трапляються на дериваційному каналі в Невицькому й нижче за течією, зокрема в районі Оріховиці. Поширений також на Боржаві по всьому руслу з прив’язкою до обривистих берегів, ям, перекатів.
Ця риба обирає глибинні ділянки, прив’язані до мілководдя та перекатів, де звужується русло і вода (особливо на поворотах) різко збільшує швидкість.
На Ужі трапляється в районі Сторожниці, пішохідного мосту в обласному центрі й біля Боздоського парку. На Латориці водиться по всій течії до Чинадійова. Найбільш поширений у районі Чопа й угору за течією до Доброні, а також поблизу Мукачева біля монастиря. Правда, за цією рибою треба полювати, бо вона постійно мігрує. Живе у ямах або довгих глибоких ділянках. Це зграйна риба, але в наших малих річках рідко можна зустріти її великі скупчення.
Навесні жереха добре ловити на блеш¬ню “кастмастер”, хоча можна впіймати й на інші приманки, до прикладу, воблер, оберталку. Також іде на силіконові імітації з легким грузилом. Рідко потрапляє на живця, ще рідше – на донку. Це риба, яка полює у верхніх шарах води, полюбляє світло.
Улітку, коли вже від’їлася, починає реагувати на поверхневі приманки – попери, пропери, які створюють шум і циркуляцію води. Дуже цікаво полювати, використовуючи волкер, або стік (поверхневу приманку, яку ведуть методом ривка). Жерих на неї добре реагує. Восени слід ловити під час осіннього жору. Правда, тоді він уже сильний, від’ївся, і не настільки безхитрісний, та цим і цікавий. Але йде на весь спектр приманок, однак залежно від місця.

Головень

Це умовний хижак – всеїдна, цікава риба. Для закарпатських річок зі спінінгових риб – найпоширеніший об’єкт полювання. Водиться як у малих потічках, так і у великих річках. На Ужі його можна знайти від перевалу до кордону. Цікаво, що займає майже всі ділянки річки: малі особини – на перекатах і мілководді, великі – ближче до ям, найбільші тримаються винятково глибоких ділянок і виходять на мілководдя тільки затемна.
Ловиться майже на все. Будь-який рибалка може впіймати цю рибу: спінінгіст, донник, поплавочник, нахлистовик. Клює в усі пори року. Найкращий період для полювання – навесні після паводка з прогріванням та освітленням води. Скоріше це можна робити на Ужі – у перших числах квітня. Перед нерестом у цей час трапляються найбільші екземпляри. На інших річках краю – трішки пізніше, але також кльов починається навесні. Немає цієї риби на гірських річках, де починаються водоспади. Головень не піднімається по них, любить відпочивати.
Найпопулярніша ловля на цю рибу – зі спінінгом на блешню чи воблер. На силікон теж можна впіймати, але клює рідше. Навесні головня можна ловити поплавцевою вудкою на черв’яка, невеличкого живця. Донкою – також на живця, виповзка, малу жабку, п’явку. Улітку добре клює на молоду кукурудзу, коника, будь-яку комаху чи муху, навіть джмеля. Нахлистовики успішно полюють, використовуючи імітацію жуків. У різних місцях і в усі періоди ловиться на каші. Але це для теплої пори року. У холодні місяці ця риба більше любить м’ясні приманки.

Короп

Сильна й, напевно, друга за величиною риба після сома. На Ужі трапляється дуже рідко. Водиться лише поблизу кордону (напевно заходить угору за течією), тому спеціально на неї тут не полюють. Найчастіше й успішно коропа ловлять на Латориці в районі Чопа (від кордону до Доброні й Зняцева). Ця риба любить глибокі місця й повільну течію. У гірських частинах річок вона не трапляється. Є головень і на Тисі, але не дуже поширений, бо це бурхлива водойма й риба не завжди може впоратися з течією. Більше полюбляє ями, глибокі заплави. Такі місця є біля Петрова, Бобового, Вилока. Там є стабільні плеса з коропом, кормові ділянки. Окрім цього, подекуди на Тисі є рибні господарства, які скидають у річку воду, а з нею обов’язково й деяку частину коропа. При паводках, коли прориває дамби у ставках, риба каналами  потрапляє в річку. Були випадки, коли попадалася на гачок і біля Хуста. Але це виняток.
Узагалі, короп – це риба, яка широко культивується, тому постійно потрапляє до водойм і доступна для вилову. Навесні його полюють на м’ясні приманки (виповзка, опариша). З прогріванням води переходять на каші, рослинні корми, спеціальні готові суміші. З похолоданням риба знову більше полює на протеїновий корм – черв’яки, виповзки, опариші.
Цьогоріч, до прикладу, коропа на Латориці почали ловити вже наприкінці березня. Доступний він у теплий період. На Латориці найпродуктивніші квітень-травень і вересень-жовтень. У інших водоймах час активного кльову коропа може бути іншим – залежно від  погоди й температури води. Також впливають нерестові процеси.
Після зими рибі треба від’їстися й набратися сил, тому цей період – від скресання льоду до нересту – дуже вдалий для  лову. Першими тоді клюють найбільші особини. З великою водою вони підходять до берега.   Потім зі спадом води переміщаються у закоряжені місця на літню стоянку.

Карась

Дуже поширена риба. Найкращий трофей для рибалок, які люблять посидіти з вудкою на березі. Карась цікавий своїм подеколи непередбачуваним кльовом, особ¬ливо навесні. Інтенсивно починає шукати їжу з квітня й аж до перших заморозків. Хоча є місця, де він клює й з льоду. Водиться майже всюди, окрім гірських річок.   Хоч переважно живе у старицях водойм, в озерах. В останніх його найбільше. У річках спеціально його не полюють. Попадається там під час лову іншої риби.
Карасеве озеро, зокрема, маємо в Ужгороді на вул. Фізкультурній (колишній кар’єр цегельного заводу). Правда, ловити там рибу можна у теплу пору року. Взимку, він чомусь там не клює. Також карась є в озері (також колишньому кар’єрі) позаду універмагу “Україна” в обласному центрі. Загалом,  водиться майже в усіх водоймах. Але досвідчені рибалки їдуть ловити його на озера Мукачівщини, Іршавщини. Найпополярніші – поблизу села Горбок, в Андрашівцях, Берегах на Берегівщині. Остання водойма, до речі, унікальна: там риба клює цілорічно. Також маємо нині чимало приватних ставків, де водиться карась. Слід сказати, що в кожній водоймі риба клює у різні періоди, що ніяк не пов’язані між собою.
Карась добре йде на чев’яка, опариша. Чималі екземпляри можна зловити на виповзка. Приманку слід ретельно підбирати, та це досягається методом проб. Рибалки діляться між собою такою інформацією, бо спеціалісти з лову, як правило, полюють поряд і бачать, хто й на що вудить. Із рослинних – полюбляє геркулес, розпарену перловку. У деяких місцях  бере й на звичайний хліб. Узимку – на мотиля з підгодівлею лунки. Загалом, щоб карась добре клював, його треба підгодовувати. Як правило, це роблять макухою, хоча нині можна придбати готові суміші прикормок, дуже вдало дібрані.
Славляться карасем чопські стариці й озера, які поєднані з Латорицею. У деякі роки, коли річка розливається, у староріччя й озера масово заходить ця риба.
Переважно ловлять карася пплавцевою вудкою. Хоча при полюванні іншої риби він клює й на донку. Нині використовують також новомодну снасть – різновид англійської вудки “фідер”.

Лящ

Одна з найбільших коропових риб. Солідний трофей поряд із іншими лящовими. Ця риба далеко мігрує, тримається глибоких місць, трапляється завважки до трьох кілограмів. Біля Ужгорода його ловлять у районі Боздоського парку, де глибока вода й стікає каналізація (очевидно, лящ має з неї корм). Там навіть утворилася своєрідна каста рибалок (різного віку і статі), так званих “мухоморів”, які постійно сидять на одному місці, промишляючи так з року в рік.
Водиться лящ і в Латориці та Боржаві. На Тисі про його масовий лов я не знаю, хоча сам торік спостерігав на цій річці велику зграю  поблизу Нового села й Фанчикова. Це свідчення того, що ця риба добре там почувається і не є випадковою. Досить великі особини часто трапляються на Латориці поблизу Чопа, біля Геївців і кордону та вгору за течією біля Зняцева, Доброні. Ловився лящ навіть вище Мукачева, хоча це вже не водойма для цієї риби. До речі, цьогоріч у Латорицю його та інших, так званих, лящових зайшло багато.
Полюють його здебільшого на донні снасті зі спеціальними годівницями, до яких кріпляться повідці. Тут також використовують уже згадуваний “фідер”. Добре йде на опариша, суміші каш. Знайомий нещодавно витяг майже 3-кілограмового ляща на… макаронину. Також ловиться на поплавцеву вудку з підгодівлею. Це популярний і досить ефективний метод.
Періоди лову у різних водоймах відмінні. На Ужі, полюючи на подуста (оскільки спеціально на ляща ніхто не ходить), його можна упіймати вже навесні після просвітління води. А загалом час  цієї риби настає у квітні-травні, якщо немає паводка й погода сприяє. У цей же період починають ловити ляща й на Латориці в районі Соломонова, Геївців. Улітку, коли багато корму, він іде не дуже добре, тобто жору немає. Це стосується майже всіх видів риб. Поновлюється інтенсивний кльов наприкінці літа – у вересні. Інколи лящ добре ловиться й узимку з лунки. Як правило, над зимувальними ямами. Хоч, узагалі, там нині риболовля заборонена. Колись такого табу не було й рибалки успішно вели свій промисел, переважно на молодого – підлящика. Так само є ями й на Боржаві біля Квасова та вище за течією. Торік узимку, але вже по відкритій воді, мої знайомі в цьому місці два тижні  мали добрий улов.

Білоглазка (клепець)

Риба, дуже схожа на молодого ляща. Ловиться в тих же місцинах, полюбляє глибини. Клює здебільшого на опариша, в тому числі взимку. На Ужі добре ловити навесні, коли цвіте бузина. Особливо багато цієї риби до й після нересту, коли вона піднімається течією, а потім іде вниз. Тоді особливо інтенсивний кльов. Причому добре ловиться разом із подустом на поплавок із підгодівлею. Також добре полювати на донку.
Багато цієї риби й у Латориці. Водиться він і в Боржаві, Тисі. Разом із ним клюють також густера, синець і плотва. Вони тримаються зграйками поряд, разом годуються й ідуть на ту саму наживку та снасті. Добре вся ця риба клює як узимку у своїх місцях, так і влітку, окрім періодів нересту й паводків.

Подуст

Поширений в усіх річках Закарпаття. Ловлять на донки з годівницями або ж на поплавцеву вудку з “глухим” оснащенням із підгодівлею. На Ужі є до Жорнави, але не всюди ловиться. Відомими місцями його лову є Скалка вище Кам’яниці, біля підвісного моста, у районі Оріховиці. Але найбільші й стабільні улови можна  мати поблизу Сторожниці й біля українсько-словацького кордону. Клює ця риба і в самому Ужгороді: біля Боздоського парку, ЗОШ № 1 та вище – біля транспортного мосту.
Латориця через характер течії  не є подустовою. Він там водиться, але переважає інша риба. Хоч деякі місця для його лову на цій річці таки є: біля Мукачева, Кольчина, Чинадійова й вище до Сваляви. Приманки – опариш, парений геркулес, червоний хробак. Підбирають залежно від місця й пори року. У холодну пору ставиться щось м’ясне, влітку краще використовувати рослинну наживку.
Популярні подустові місця є на Боржаві поблизу однойменного села й нижче Греблі. Є він і вище за течією, але упіймати його там дуже важко.

Форель

Відома риба карпатських річок, але ареал її поширення дуже малий. Це пов’язано з тим, що  мало місць, де вона добре почувається. Пструга (місцева назва. – Авт.) занесено до Червоної книги й до вилову заборонено. Водиться у верхів’ях майже всіх закарпатських гірських річок, але в невеликій кількості. Більше цієї риби на ділянках у заповідниках і заказниках, оскільки там більший контроль й охорона. Трапляться у притоках Тересви, верхів’ях Тереблі, Тиси і навіть Ужа. Правда, риба там невеличка. На Рахівщині є у Шопурці, Кісві. Остання, до речі, дуже добре доглянута, там зроблено чимало перепадів, які затримують течію й не дають воді розбивати русло. Через ці бар’єри також добре почувається й форель, яка має ями-схованки, а завдяки своєму хисту долати перешкоди (перестрибує 2-метрові висоти) може мігрувати річкою.

Вход:

Вход: