Архив рубрики: Законы

Заметка

Норма вылова рыбы и других водных ресурсов на одного человека

По Украинскому законодательству рыболов имеет право в сутки выловить:

Наименование Общие водоемы Платные водоемы
Рыба (кг.) 3 5
Раки (шт.) 30 50
Мидии (кг.) 5 8
Рапаны (шт.) 10 20
Креветки (кг.) 1 2

 

И так если Вы приехали на рыбалку, то какой бы клев не был – Вы имеете право взять с собой  3 килограмма рыбы.
У Вас возникнет следующий вопрос: « А если Я поймал рыбу на 10 кг.» В данном случае, эта рыба будет трофейной,  ее можно забирать домой , но больше ловить рыбу Вы не имеете права.

 

Еще один нюанс, но очень важный. Если вы собираетесь уезжать с водоема, то Вы имеете право взять суточную норму рыбы с собой. А в чем же подвох? Если вы выехали на рыбалку на несколько дней и ловили по норме каждые сутки, то уезжая домой, Вы не имеете право брать с собой всю рыбу, лишь суточную норму будь она свежая или обработанная.

Минимальные размеры рыб  допустимы к вылову.

Помимо того, что рыбак ограничен по весу в своем улове, также есть и размеры рыб, меньше которых их нужно отпускать.

  Сом 70см
 Угорь Угорь 50см
  Судак 42см
 толстолобик Толстолобик 40см
 толстолобик Белый амур 40см
  Щука 35см
  Сазан 35см
  Лещ 32см
  Жерех 30см
  Язь 28см
  Карп 25см
  Голавль 24см
  Чехонь 24см
 синець Синец 22см
  Линь 20см
  Плотва 18см
 рак Рак 10см

 

Собираясь на рыбалку, просмотрев календарь рыбака, сложив спиннинг или фидер, не забудьте взять с собой рулетку и весы, чтобы Ваш улов соответствовал нормам вылова.

Пару советов как вести себя с рыбоохраной

Что я думаю о данных ограничениях

  1. В том, что суточная норма 3 кг – это мало, особенно если ты как «дурень» едешь на водоем за 100 км и более… потом пешим ходом идешь 3-5 км и имеешь право поймать 3 кг, это абсурд. Хотя бы килограмм 5, я думаю было б нормально.
  2. По размерам я полностью согласен, поскольку нужно же чему то и разводится.

Пару советов, которые назрели по моему опыту:

  • Если к вам подъехала рыбоохрана, не стоит в грубой форме с ними общаться .
  • Довольно часто при перелове рыбы, рыбнадзор отпускает, без каких либо штрафов, обойдясь лишь устным предупреждением.

 

oster-vip.com.ua

Рыбы занесенные в красную книгу Украины и какие за них штрафы

Таблица штрафов за вылов или уничтожение биоресурсов занесенных до Красной книги Украины

Фото Вид водных биоресурсов Сумма в грн
штраф за Миногу украинскуюя Минога украинская 74
 штраф за стерлядь пресноводную Стерлядь пресноводная 48000
 Штраф за Ельца обыкновенного Елец обыкновенный 330
 Штраф за вырезуба причорноморского Вырезуб причерноморский 10000
 Штраф за Рыбца малого Рыбец малый 348
 Штраф за Марену днепровскую Марена днепровская 820
Штраф за ловлю карася Карась золотой 330
штраф за ловлю налима Налим речной 330
 Штраф за ерша носаря Носарь (ерш) 165
 Штраф за быстрянку русскую Быстрянка русская 660

 

Любую рыбу из данной таблицы ловить запрещено, поскольку она занесена до Красной книги, и если при обыске у Вас найдут один из этих видов, то штраф Вам гарантирован.

А рыбак, который задумывается о нелегальном вылове рыбы, десять раз подумает,  посмотрит на эти штрафы, и не будет совершать преступление перед страной и нами честными рыбаками.

 

Ниже материал из Википедии — свободной энциклопедии

По сравнению с предыдущим изданием (1994), в издание 2009 года были включены новые 38 видов. Два вида были исключены из Красной книги (бычок-губан и золотистый бычок)[1], так как их популяции были восстановлены до безопасного уровня. В таблице также приведён охранный статус видов согласно Красной книге Украины.

Отдельным цветом выделены:     Новые виды, включённые в издание 2009 года.

Иллюстрация Название Статус и численность на территории Украины Охранный статус в Красной книге Украины Примечания
Отряд Камбалообразные (Pleuronectiformes)
Фотография арноглоса средиземноморского Арноглосс Кесслера
(Arnoglossus kessleri)
На Украине вид встречается в Чёрном море вдоль юго-западного и юго-восточного берега Крымского полуострова, с частности в районе Феодосии[К. 1]. Численность небольшая, что обусловлено загрязнением акватории Чёрного моря и выловом неводами. Уязвимый [2]
Отряд Карпообразные (Cypriniformes)
Alburnoides bipunctatus sujtásos küsz.jpg Быстрянка русская
(Alburnoides bipunctatus rossicus)
На Украине подвид обыкновенной быстрянки распространён в реках бассейнов Чёрного и Азовского морей (Западный БугДнестрЮжный БугДнепрСеверский Донец), а также рек Приазовья (ОбиточнаяБерда). Исчезающий [3]
Kutum.gif Вырезуб
(Rutilus frisii)
На Украине вид сейчас встречается в бассейнах Верхнего и Среднего ДнестраСеверского Донца, изредка в Азовском море. Численность очень низкая. Встречается единичными особями, хотя ранее была обычным объектом промысла. Исчезающий [4]
Фотография гольяна озёрного Гольян озёрный
(Rhynchocypris percnurus)
На Украине вид известен в водоёмах бассейна Верхнего и Среднего Днепра, в частности в бассейнах верхнего течения ПрипятиДесныОстраТрубежаВорсклыСупояСожаСтоходаЗдвижа, а также в заплавных озёрах и осушиваемых каналах Волынской области и небольших озёр окраин Киева. Впервые отмечена в верхнем течении Северского Донца (озеро Боровое, 2000 год). Численность точно неизвестна. С 1960-х годов ареал и численность неуклонно сокращаются. Фактически исчезла в водоёмах Киевской области, частично в бассейнах Десны, в левых притоках Днепра, стала редкой в бассейне Припяти. Исчезающий [5]
Romanogobio uranoscopus Felpillantó küllő.jpg Дунайский длинноусый пескарь
(Romanogobio uranoscopus)
Эндемик бассейна Дуная. На Украине встречается в реках Закарпатья (Речке, БоржавеТересвеШопурка) и Буковины (Сирет). Исчезающий [6]
Leuciscus leuciscus.jpg Елец
(Leuciscus leuciscus)
На Украине вид раньше был распространён фактически во всех больших реках и их притоках, а также в проточных озёрах и в днепровских водохранилищах, встречался также в Днепро-Бугском лимане. Отсутствует в Крыму[К. 1]. Численность невелика, в последние 2—3 десятилетия из-за гидротехнического строительства, загрязнения воды и чрезмерного вылова резко сократилась. Уязвимый [7]
Telestes souffia.jpg Елец-андруга европейский
(Telestes souffia)
На Украине вид встречается только на Закарпатье. Более-менее обычен в Теребле-Рекском водохранилище; в других местах вылавливают до десятка особей. Уязвимый [8]
Фотография ельца Данилевского Елец Данилевского
(Leuciscus danilewskii)
На Украине вид распространён только в коренном русле и некоторых левых притоках Северского Донца. Численность низкая, на отдельных участках Северского Донца и его правых притоков полностью исчезла. Исчезающий [9]
CarassiusCarassius8.JPG Золотой карась
(Carassius carassius)
На Украине ареал охватывает реки Азовско-Черноморского бассейна, в том числе и водохранилища Крыма[К. 1], а также бассейн Западного Буга. В отдельных водоёмах обычная, в других — единичная, в некоторых из них исчезла. Уязвимый [10]
Фотография крымского усача Крымский усач
(Barbus tauricus)
На Украине встречается только в Крыму[К. 1]: среднее и верхнее течения рек АльмаКачаАянБельбекЧёрнаяСалгирУчан-Су, а также водохранилища Бахчисарайское, Альминское, Симферопольское, Аянское, Белогорское, Михайловское, Феодосийское. Численность невелика. В реке Альма осенью на один ночной вылов приходилось до 4-х особей, в нижних частях рек Кача и Бельбек — до 5. Исчезающий [11]
Фотография марена Валецкого Усач Валецкого
(Barbus waleckii)
На Украине эта рыба впервые зарегистрирована в 2003 году. Встречается только в бассейне верхнего течения Днестра в пределах Львовской областии в некоторых его притоках, в частности в реке Стрвяж. Численность низкая, в уловах встречается единичными экземплярами. Причина исчезновения неизвестна. Недостаточно известен, уязвимый [12]
Barbuspetenyi.png Румынский усач
(Barbus petenyi)
На Украине встречается в бассейне Тисы, в верхнем течении Прута и Сирета, а также в бассейне верхнего Днестра. Численность небольшая. Уязвимый [13]
Barbel.jpg Обыкновенный усач
(Barbus barbus)
На Украине встречается в бассейнах Дуная (низовье, бассейны ТисыПрута и Сирета), Днестра и Вислы. Численность неизвестна, с 1980-х годов стала редко встречаться в уловах. Уязвимый [14]
Romanogobio kesslerii Homoki küllő.jpg Пескарь днестровский
(Romanogobio kesslerii)
На Украине встречается в бассейнах Дуная, в частности в бассейне Тисы на Закарпатье (Уж, Речка), в Пруте и Сырете на Буковине и в Днестре (в верхнем течении коренного русла, в притоках СтвряжаЛуквыСтрыпыЛомницыЗбруча и др.) Уязвимый [15]
Фотография подуста волжского Подуст волжский
(Chondrostoma variabile)
До средины XX века была обычной, местами одной из основных промысловых рыб. В последние десятилетия численность везде резко сократилась, на многих участках Северского Донца вид полностью исчез. Уязвимый [16]
Фотография рыбца малого Рыбец малый
(Vimba tenella)
На Украине вид обитал в горных реках Крымского полуострова[К. 1] (ЧёрнаяСалгирБиюк-Карасу). Численность неизвестна. С 1970-х годов в выловах не встречался. Исчезнувший [17]
Barbel m.jpg Усач днепровский
(Barbus borysthenicus)
Эндемик бассейнов Днепра и Южного Буга, где ранее был обычной рыбой. Численность низкая, встречается поодинокими особями. Вид фактически исчез в бассейнах Среднего и Нижнего Днепра и в верхнем течении Южного Буга. Исчезающий [18]
Alburnus leobergi.jpg Шемая азовская
(Alburnus leobergi)
На Украине вид встречается преимущественно в северной и северно-западной частях Азовского моря. Численность точно неизвестна. Фактически исчез в бассейне Северского Донца, очень малочислен в Азовском море. Уязвимый [19]
Фотография шемеи крымской Шемая крымская
(Alburnus mentoides)
Эндемик Крыма[К. 1]: реки БельбекСалгирАльмаСимферопольское водохранилище и, возможно, холодноводные пруды. Малочислен, поодиночке встречается в уловах рыболовов-любителей. Исчезающий [20]
Фотография шемеи черноморской Шемая черноморская
(Alburnus sarmaticus)
На Украине вид встречался от Дуная до Днепра, в их пригирловых опреснённых территориях и опреснённых лиманах. Численность точно неизвестна. Сейчас практически исчез в бассейнах Дуная и Днестра, стал очень малочисленным в низинах Южного Буга и Днепра. Уязвимый [21]
Фотография щиповки сибирской Щиповка сибирская
(Cobitis melanoleuca)
На Украине вид встречается только в бассейне Северского Донца, где отмечен в коренном русле, а также в реке Красная. Численность неизвестна. Уязвимый [22]
Отряд Колюшкообразные (Gasterosteiformes)
Фотография Морская игла толсторылая
(Syngnathus variegatus)
На Украине вид встречается преимущественно возле берегов Крыма[К. 1], отмечалась в ОдесскойТендровском и Каркинитском заливах и в Керченском проливе. Численность невелика, никогда не была численной. Почти исчезла в рекреационных зонах. Уязвимый [23]
Фотография морской иглы тонкорылой Морская игла тонкорылая
(Syngnathus tenuirostris)
На Украине вид встречается в Керченском проливе, около берегов Крыма[К. 1], в КаркинитскомТендровскомЯгорлыцком и Одесском заливах, отмечен в предгирловых участках Дуная и Азовском море (Геническ). Численность невелика, никогда не был численным. Почти исчез в рекреационных зонах. Уязвимый [24]
LongSnoutedSeahorse1600ppx.jpg Черноморский морской конёк
(Hippocampus guttulatus)
На Украине вид встречается в западных и юго-западных частях Азовского и юго-западной части Чёрного моря и в Керченском проливе, чаще у берегов Крыма[К. 1]. Численность неизвестна, почти исчез в рекреационных зонах. Уязвимый [25]
Отряд Лососеобразные (Salmoniformes)
Hucho hucho.jpg Дунайский лосось
(Нuchо huchо)
На Украине эндемик бассейна Дуная (восточная часть ареала), встречается в бассейнах Тисы и Прута. Очень малочисленный. Исчезающий [26]
Grayling Thymallus thymallus.JPG Европейский хариус
(Thymallus thymallus)
На Украине вид распространён в горных участках Днестра и его притоков, а также в бассейне Тисы. Численность незначительная, местами обычный. Уязвимый [27]
Salmo trutta.jpg Черноморский лосось
(Salmo labrax)
На Украине встречается в Чёрном море у берегов Крымского полуострова, в Тендровском и Ягорлыцком заливах, в северо-западной части Чёрного моря возле Одессы, во взморье Дуная и его гирле, иногда в Азовском море. Численность незначительная. Исчезающий [28]
Отряд Миногообразные (Petromyzontidae)
Eudontomyzon danfordi Tiszai ingola.jpg Венгерская минога
(Eudontomyzon danfordi)
На Украине встречается только в бассейне Тисы на Закарпатье. Численность резко сократилась с 1970-х годов. Исчезающий [29]
Украинская минога из бас. Волги.jpg Украинская минога
(Eudontomyzon mariae)
На Украине вид встречался в бассейнах рек МиусСеверский ДонецДнепрДнестрПрутСирет и, вероятно, Южный Буг, отмечен в низовье Дуная. Численность катастрофически низкая. Практически исчез в коренном русле Днепра и его крупных притоках, Северского Донца и Днестра. Исчезающий [30]
Отряд Окунеобразные (Perciformes)
Boga Galiza.jpg Боопс большеглазый
(Boops boops)
На Украине распространён в Чёрном море возле берегов Крыма[К. 1] (Кара-ДагСевастополь). Данные о численности отсутствуют. Недостаточно известен [31]
1 - Gobius bucchichi 27-07-06 DSCF1288.jpg Бычок Букчича
(Gobius bucchichi)
На Украине обитает в Чёрном море у берегов Крыма и в районе острова Змеиный. Численность малая. Редкий [32]
Бычок-каспиосома каспийский
(Caspiosoma caspium)
Понтичный реликт. На Украине встречается в низовьях и дельтах рек, впадающих в северо-западную часть Чёрного моря, Днепро-Бугском и Березанском лиманах, в Азовском море, в Днепре поднимается до Берислава. Численность незначительная. Редкий [33]
Gobius paganellus.jpg Бычок-паганель
(Gobius paganellus)
На Украине вид отмечен в Чёрном море у берегов Крыма[К. 1] и острова Змеиный. Численность малая. Редкий [34]
Sander volgensis (Gmelin 1789) als Lucioperca volgensis Fig 169 (Matschie et al. 1909).svg Волжский судак
(Sander volgensis)
На Украине отмечен в низовьях и пригирловых участках ДунаяДнестраДнепраЮжного Буга, в КаховскомДнепровском и Каменскомводохранилищах, в реках СамараСураОрель, а также в водоёмах по протяжению канала Днепр—Донбасс. Численность невелика. Исчезающий [35]
Umbrina cirrosa Acquario di Genova.jpg Горбыль светлый
(Umbrina cirrosa)
На Украине отмечен в Чёрном и Азовском морях, в частности вдоль берегов Крымского полуострова[К. 1] и в Керченском проливе, возле Бердянской и Обиточной кос, в Каркинитском и Одесском заливах и в Днепровско-Бугском лимане. Численность незначительная. Редкий [36]
Poisson-Corb.jpg Тёмный горбыль
(Sciaena umbra)
На Украине отмечен в Чёрном море, в частности в его северо-западной части, возле Кара-Дага, в районе Керченского пролива, и в юго-западной части Азовского моря. Численность малая. Редкий [37]
Ctenolabrus rupestris.jpg Гребенчатый губан золотистый
(Ctenolabrus rupestris)
На Украине вид встречается преимущественно возле черноморских берегов Крыма[К. 1] (икра и мальки отмечены в Каркинитском заливе и на западе), а также в Одесском заливе и в районе Дуная. Численность неизвестна, никогда не была многочисленной. Возле берегов Украины встречается очень редко, обычно единичные экземпляры. Редкий [38]
Labrus viridis.jpg Губан зелёный
(Labrus viridis)
На Украине вид встречается вдоль берегов Крымского полуострова[К. 1] вблизи Кара-ДагаСевастополя и Балаклавы. Очень малочисленный. За всё время исследований (1938—1982 годы) в Чёрном море выловлено лишь несколько особей. Редкий, очень уязвимый [39]
Gymnocephalus baloni Széles durbincs.jpg Ёрш Балона
(Gymnocephalus baloni)
На Украине вид распространён в бассейне Днепра, гирле Дуная и в Придунайских лиманах. В отдельных местах водоёмов достаточно обычна, в других встречаются единичные особи, в некоторых исчезла. Нет оценки [40]
Ёрш-носарь
(Gymnocephalus acerinus)
На Украине ареал вида охватывает Средний ДнестрДнестровское водохранилище, бассейн ДнепраСеверский Донец. Встречаются единичные особи, местами исчезла. Исчезающий [41]
Symphodus rostratus.jpg Носатый губан
(Symphodus rostratus)
На Украине вид встречается у берегов Крыма[К. 1] (район СевастополяКара-Даг). Численность неизвестна, встречается крайне редко. Уязвимый [42]
Diplodus puntazzo Guido Picchetti.jpg Зубарик обычный
(Diplodus puntazzo)
На Украине вид распространён в Чёрном море у берегов Крыма[К. 1]: возле массива Кара-Даг, вблизи СудакаНового Света, мысов Аю-ДагАйя и Фиолент, а также Севастополя (бухты Хрустальная, Омега, Константиновский равелин). Данных о численности нет. Нет оценки [43]
Liza ramada.jpg Кефаль Рамада
(Liza ramada)
На Украине вид встречался возле берегов Крыма[К. 1] (Севастополь), а также в северо-западной части Чёрного моря (район гирла Дуная, 1946—1947 года). Численность неизвестна. С 1980 года зарегистрирована одна особь в октябре 2006 года в Балаклавской бухте Севастополя. Редкий [44]
Dicentrarchus labrax.jpg Лаврак
(Dicentrarchus labrax)
На Украине ареал вида охватывает Чёрное море вдоль берегов его северо-западной части, Тендровского залива, северо-западных и южных берегов Крымского полуострова[К. 1]Керченского пролива. Встречается редко. Нет оценки [45]
Serranus scriba by Line1.jpg Морской каменный окунь
(Serranus scriba)
На Украине вид изредка встречается вдоль черноморских берегов Крыма, отмечена в Одесском заливе. Численность невелика. Редкий [46]
Sander marinus.jpg Морской судак
(Sander marinus)
На Украине ареал вида охватывает Днепро-Бугский лиман, низовье Южного Буга, восточную часть Тендровского заливаБерезанский и Днестровский лиманы. Численность мизерная. Исчезающий [47]
Pagellus erythrinus RO.jpg Пагелл красный
(Pagellus erythrinus)
На Украине вид распространён в Чёрном море у берегов Крымского полуострова[К. 1] и в его северо-западной части (Бурнас). Данные о численности отсутствуют. Недостаточно известен [48]
Перкарина черноморская
(Percarina demidoffіі)
На Украине вид встречается только в северо-западной части Чёрного моря. Численность низкая. Редкий [49]
Callionymus pusillus maschio Koufonissi.jpg Бурая пескарка
(Callionymus pusillus)
На Украине вид встречается в Чёрном море вдоль северо-западного побережья и возле берегов Крымского полуострова[К. 1] (периферическая часть общего ареала). Численность очень незначительная. Встречаются одиночные особи (не ежегодно). Редкий [50]
Callionymus risso 1.jpg Серая пескарка
(Callionymus risso)
На Украине вид встречается вдоль северо-западного побережья Чёрного моря (филлофорное поле Зернова), возле Тендровско-Джарылгачской отмели и берегов Крымского полуострова[К. 1]. Численность очень незначительная. Редкий [51]
Gymnocephalus schraetzer selymes durbincs.jpg Полосатый ёрш
(Gymnocephalus schraetser)
На Украине вид распространён в низовье Дуная, реках бассейнов Тисы (по большей части в среднем и нижнем течении), ПрутаСирета. На отдельных участках рек обычный, редкий или полностью исчезнувший. Уязвимый [52]
Benthophiloides brauneri.png Бычок Браунера
(Benthophiloides brauneri)
На Украине вид отмечен в устье ДунаяБугском лимане возле НиколаеваЮжном Буге возле Новой ОдессыДнепровском лимане и Днепре до Берислава и Каховки, также возле Херсона, изредка в Одесском заливе в районе Черноморки и Большого Фонтана. Численность незначительная. Редкий [53][54]
Фотография пуголовка звёздчатого Пуголовка звёздчатая
(Benthophilus stellatus)
На Украине вид распространён в Азовском море, известен от Молочного лимана и Керченского пролива. Численность точно неизвестна. Редкий [55][56]
Tripterygion tripteronotus maschio spawning Croazia.jpg Трёхпёрка чёрноголовая
(Tripterygion tripteronotum)
На Украине вид встречается возле черноморских берегов Крыма[К. 1]. Численность неизвестна. Встречается редко. Уязвимый [57]
Chromis chromis 2.jpg Хромис обычный
(Chromis chromis)
На Украине вид распространён в Чёрном море возле берегов Крыма[К. 1] (Кара-ДагСевастопольБалаклава). Встречается редко. Нет оценки [58]
Zingel zingel Magyar bucó.jpg Обыкновенный чоп
(Zingel zingel)
На Украине вид встречается в бассейнах Дуная и Днестра. Численность незначительная. Редкий [59]
Zingel streber.jpg Чоп малый
(Zingel streber)
На Украине вид встречается в бассейне Дуная. Численность невелика. Редкий [60]
Отряд Осетрообразные (Acipenseriformes)
Sturgeon2.jpg Атлантический осётр
(Acipenser sturio)
На Украине вид встречался в Чёрном море возле южных берегов Крымского полуострова[К. 1] (район Ялты), в Каркинитском заливе (Чурюмская коса) и гирле Дуная. В 1-й половине XX века иногда встречались одиночные особи, с 1960-х годов в уловах не попадается. Исчезнувший [61]
Beluga sturgeon.png Белуга
(Huso huso)
На Украине вид встречается в северо-западной и северной частях Азовского моря, у берегов Крыма[К. 1] и в северо-западной части Чёрного моря. Численность очень низкая. Одиночные особи встречаются вблизи берегов Крымского полуострова, несколько чаще в Дунае и около его гирла. В 1-й половине XX века была промысловой рыбой почти на всём морском побережье. Фактически вид исчез в низовьях ДнепраЮжного Буга и Днестра, а также в Северском Донце. Исчезающий [62]
Waxdick (Acipenser gueldenstaedtii ) - crop.jpg Русский осётр
(Acipenser gueldenstaedtii)
На Украине вид встречается в северо-западной части Азовского моря, возле берегов Крыма[К. 1] и в северо-западной части Чёрного моря. Численность невысокая, с 1980-х годов неуклонно сокращается. В небольшом количестве заходит в Дунай, одиночные особи в Днепр, изредка в Днестровский лиман и фактически не заходит в Южный БугСеверский Донец и реки Северного Приазовья. Уязвимый [63]
Acipenser stellatus sőregtok.jpg Севрюга
(Acipenser stellatus)
На Украине вид распространён возле северных берегов Азовского моря, вдоль Крымского полуострова[К. 1] и в северо-западной части Чёрного моря. Численность незначительная, с конца XX века неуклонно сокращается. Сейчас в небольшом количестве заходит в Дунай, изредка одиночные особи в Днепровский и Днестровский лиманы и фактически не заходит в ДнестрЮжный БугДнепр и реки Северного Приазовья. Уязвимый [64]
Acipenser ruthenus Prague Vltava 1.jpg Стерлядь
(Acipenser ruthenus)
На Украине вид встречался в коренном русле и в крупных притоках всех крупных рек. Сейчас отмечается в низовье Дуная и бассейне Среднего и Верхнего Днестра, возможно, есть в Днепровском водохранилище. Численность очень низкая. Случается изредка от одной до нескольких особей. Со 2-й половины XX века резко сократил свою численность и ареал. Исчез в Северском ДонцеЮжном Буге и в большей части бассейнов Днепра и Днестра. Исчезающий [65]
Acipenser nudiventris.jpg Шип
(Acipenser nudiventris)
На Украине вид встречался в Чёрном море у побережья Крымского полуострова[К. 1] (Кара-ДагКаркинитский залив) и в морских водах вблизи гирловых участков ДнепраДнестра и Дуная. В 1-й половине XX века встречались одиночные особи, с 1960-х годов в уловах не встречался. Исчезнувший [66]
Отряд Присоскообразные (Gobiesociformes)
Lepadogaster lepadogaster.jpg Рыба-присоска
(Lepadogaster lepadogaster)
На Украине вид отмечен в Чёрном море у берегов Крымского полуострова[К. 1] и в северо-западной его части (остров Змеиный). Численность малая. Редкий [67]
Diplecogaster bimaculata (dorsal).jpg Рыба-присоска короткопёрая пятнистая
(Diplecogaster bimaculata)
На Украине вид отмечен в Чёрном море у берегов Крымского полуострова[К. 1] и в северо-западной его части (остров Змеиный). Численность малая. Редкий [68]
Lepadogaster candolii.jpg Рыба-присоска толсторылая
(Lepadogaster candolii)
На Украине вид отмечен в Чёрном море у берегов Крымского полуострова[К. 1] и в северо-западной его части (остров Змеиный). Численность малая. Редкий [69]
Отряд Скорпенообразные (Scorpaeniformes)
Chelidonichthys lucernus 1 Luc viatour.jpg Жёлтая тригла
(Chelidonichthys lucerna)
На Украине вид обитает в Чёрном (у берегов Крыма[К. 1] и отмечен в северо-западной части моря) и Азовском (южная часть) морях. Численность малая. Редкий [70]
Отряд Солнечникообразные (Zeiformes)
Zeus.faber.jpg Обыкновенный солнечник
(Zeus faber)
На Украине вид встречается около черноморских берегов Крыма и в северо-западной части Чёрного моря. Численность неизвестна. У берегов Украины с 1980-х годов не встречался. Редкий [71]
Отряд Трескообразные (Gadiformes)
Trüsche Walchensee.jpg Налим
(Lota lota)
На Украине вид распространён в бассейнах притоков среднего и верхнего течения Северского ДонцаДнепраДнестра и водоёмов Закарпатья. В отдельных водоёмах обычный, в других случаются одиночные особи, в ряде водоёмов уже исчез. Уязвимый [72]
Отряд Удильщикообразные (Lophiiformes)
Seeteufel.jpg Европейский удильщик
(Lophius piscatorius)
На Украине вид встречался в Чёрном море у южных берегов Крымского полуострова[К. 1] и острова Змеиный. Численность чрезвычайно малая; редкая рыба. Уязвимый [73]
Отряд Щукообразные (Esociformes)
Umbra krameri Lápi póc.jpg Европейская евдошка
(Umbra krameri)
На Украине вид встречается в низовьях ДунаяДнестра, в Днестровском лимане, в бассейне Тисы; вероятно, есть в низовье Прута. Обычно и местами довольно численным был только в низовье Дуная. Резкое снижение численности началось в 1960-х годах. Редкий [74]

Внимание НЕРЕСТ!!!

ЩО ЦЕ ЗА ЗАБОРОНА?

Згідно Наказу Держрибагентства України «Про заходи щодо встановлення весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України в 2018 році», з метою охорони водних біоресурсів в період їх природнього відтворення в рибогосподарських водних об’єктах, вводиться заборона на вилов всіх видів риби в період з 1 квітня по 9 червня 2018 року.

З 1 квітня нерестова заборона на вилов водних біоресурсів розпочалась в 21 області України. Решта областей також вводять цю заборону, але у трішки зміщені терміни (залежно від водойм, які є на їхніх територіях).

В межах зони контролю Чорноморського басейнового управлінь, нерестова заборона встановлювалась не по водоймах, а по окремих видах риб. Так, з 15 лютого до 30 квітня триває заборона на вилов камбали глоси, а з 1 травня буде розпочато заборону на вилов бичка та камбали калкан.

Варто розуміти, що риболовля забороняється не для всіх. Відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства, під час нересту дозволяється виключно любительське рибальство однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом. Рибалити можна в світлий час доби з берега в межах населеного пункту у дозволених місцях, за межами нерестовищ.

Забороняється здійснення будь-якого іншого способу вилову риби, що перевищує дозволену добову норму вилову – три кілограми. Заборонено пересування плавучих засобів (човнів), організацію змагань з рибальства, проведення підводного полювання. Крім того, відповідно до Правил промислового рибальства у рибогосподарських водних об’єктах України забороняється добування водних живих ресурсів на час ходу риби на нерест.

У період нересту також заборонено проводити днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт на Землях Водного Фонду, добувати піщано-гравійні суміші, займатися розчищенням русел річок, берегоукріплення, проводити змагання зі спортивного рибальства, займатися підводним полюванням, пересування плавучих засобів (човнів) згідно Закону який визначає в нерестовий період «час тиші», а так само Правила навігації в цей період обмежені: пересування дозволено тільки структурам, які займаються охороною водойм.

ДЛЯ ЧОГО ВОНА ПОТРІБНА?

Заборона на вилов риби у цей період вводиться з метою збереження вітчизняних рибних ресурсів і створення сприятливих умов для нересту риб, адже саме нерест є найвідповідальнішим періодом в житті мешканців водойм.

Більшість риби під час нересту відкладають ікру. Самки випускають ікру в воду, на дно або на рослини, а самці риби в цей час поливають її молочком – насіннєвою рідиною. Внаслідок цього ікра риби запліднюється.

Плодючість, тобто кількість ікринок, яку відкладає самка риби за нерест, у різних видів неоднакова. Наприклад, самка коропа за нерест відкладає до 3 мільйонів ікринок. Самка сома нереститься до 500 ікринок. Варто розуміти, що значна кількість ікри не запліднюється через відсутність необхідних умов нересту риби. Частина ікри зносить течія, поїдають риби, земноводні, птахи, комахи і інші тварини.

Дослідами встановлено, що з ікринок, відкладених самкою коропа, 97% малюків не досягає трирічного віку, причому 93% риби гине протягом перших 7 – 10 діб після нересту. Це пояснюється тим, що ранній період життя у риби, як і у інших тварин, найбільш вразливий. Підраховано, що у деякої риби дорослою стає тільки одна особина з тисячі мальків.

Саме тому з метою охорони  та природного відтворення водних біоресурсів під час нересту вводиться заборона риболовлі. Голова Держрибагентства України Ярослав Бєлов закликає рибалок не лише починати з себе (не порушувати правил рибальства), а й інформувати про виявлені порушення.

ХТО КОНТРОЛЮЄ ДОТРИМАННЯ ЗАБОРОНИ?

Згідно Законів України «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», а також повноважень наданих КУпАП за порушення правил рибальства право складати протоколи про адміністративні правопорушення працівники рибоохорони та Державної екологічної інспекції. Зокрема на Львівщині оштрафування порушників здійснюють працівники Львіврибоохорони (8 осіб) та працівники Державної екологічної інспекції у Львівській області (близько 20 осіб).

ЯКЕ ПОКАРАННЯ ЧЕКАЄ НА ПОРУШНИКІВ «ПЕРІОДУ ТИШІ»?

За порушення Правил рибальства в період нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незначне порушення правил рибальства передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 грн, на посадових осіб від 170 до 510 грн; за грубе порушення правил рибальства (наприклад, рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел і т.д.) передбачений штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, на посадових осіб 510-850 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена також кримінальна відповідальність – штраф 3400 – 6800 грн або позбавлення волі на термін до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.

Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховується сума компенсації за нанесенні збитки за кожну виловлену рибу, незалежно від її розміру і ваги. Так, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 встановлено суми в грн: судак – 510 грн, сом – 425 грн, щука – 340 грн, короп – 306 грн, білий амур, товстолобик – 255 грн, плоскирка, синець – 85 грн, карась, окунь і верховодка – 17 грн, лящ – 170, линь – 119 грн, краснопірка – 68 грн, подуст – 34 грн.

Додамо, що у ВР перебуває законопроект щодо підвищення відповідальності за порушення правил рибальства. Він передбачає підвищення мінімального штрафу до 1700 грн, окрім відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування водних біоресурсів, відповідно до постанови КМУ №1209.

ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ ПРОВЕДУРА СТЯГНЕННЯ ШРАФУ?

Процедура притягнення до відповідальності є наступною: після фіксації порушення правил рибальства, орган рибоохорони складає протокол, фіксує в протоколі нанесену суму збитків і кількість виловленої риби та відправляє матеріал до суду. Суд виносить постанову. Якщо немає ознак кримінального порушення – постанову про накладення штрафу. Якщо є ознаки кримінального порушення (наприклад, заподіяна значна шкода) – справа направляється до правоохоронних органів (слідчі органи) для відкриття кримінального провадження. Правоохоронні органи проводять слідчі дії, після чого справа направляється знову до суду. Суд виносить постанову, яка надсилається правопорушнику. У разі, якщо порушник не здійснює сплату штрафу – виконавча служба відкриває виконавче провадження.

Тобто, стягнення штрафів з рибалок, що порушують вищезгадану заборону здійснюється в добровільному порядку шляхом вручення постанови про накладення стягнення у вигляді штрафу або органами державної виконавчої служби примусово.

Додамо, що шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, відшкодовується відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди. Тому фактичне надходження коштів на рахунки органів місцевого самоврядування встановити неможливо. У разі стягнення судом коштів на користь органу місцевого самоврядування, примусове виконання рішення суду має забезпечити стягувач (орган місцевого самоврядування) шляхом звернення до відповідних органів (наприклад, органу виконавчої служби), які здійснюють примусове виконання судових рішень.

СИТУАЦІЯ НА ЛЬВІВЩИНІ ЗА 2017 РІК

У відповідь на запит Львівського порталуЛьвіврибоохорона повідомила, що у 2017 році період нересту на Львівщині розпочався 1 квітня та тривав до 30 червня. За цей час органами рибоохорони було проведено 45 рейдів та виявлено 290 порушень. З них – 12 були грубими (ч.4 ст.85 КУгіАП), тобто з використанням сіткових, колючих чи інших заборонених знарядь лову. Також було виявлено 201 порушення за ч.З с.85 КУпАП, наприклад, сюди відноситься перевищення кількості дозволених для риболовлі гачків в період нересту або дозволена кількість вудок. Було складено 75 актів вилучення безгосподарського майна. У порушників було виявлено та вилучено 13,5 кг незаконно виловленої риби, 115 заборонених знарядь лову та 1 транспортний засіб.

Збитки, завдані рибному господарству незаконним виловом в цей час, склали 5,4 тисячі гривень.

На території Львівської області у 2017 році працівниками Львіврибоохорони було притягнуто до адміністративної відповідальності 244 особи, які порушили правила рибальства в нерестовий період. До кримінальної відповідальності в цей період особи не притягувались.

Загальна сума накладених штрафів працівниками Львіврибоохорони в період нересту становить 21 607 гривень.

Очевидно, що штрафи є надто малими і зовсім не лякають браконьєрів. Порівняно з тим, скільки вони пізніше зароблять на продажі риби, ці суми є надзвичайно мізерними. А підводний світ України поступово вимирає і за 30 років риба може повністю зникнути з вітчизняних водойм

Саме тому Асоціація рибалок України закликає громадян бути відповідальними і дотримуватися Правил рибальства. А так саме реагувати на факти браконьєрства. Якщо ви стали свідком правопорушення на воді, просимо невідкладно повідомляти за телефоном «Гарячої Лінії» Держрибагентства 0-800-50-52-50 Адже від того як пройде нерестовий компанія залежить кількість риби в наших водоймах!

Фото: Держрибагентство, соцмережі, pinterest.com, kourier.in.ua, vestnik.in.ua

Источник

Заметка

Интерактивная карта зимовальные ямы и нерестилища Украины

Наконец украинским рыбакам сделала подарок рыбоохрана некоторых областей. Очень полезный подарок! В частности, интерактивные карты мест зимовки и размножения рыбы. То есть участки рек, водохранилищ и других водоемов, рыбалка на которых регулируется специальными нормативными актами Держрибагенства. Теперь можно не только курить текст, но и наглядно увидеть границы этих участков. Также на картах схематически указанны:

  • места запрещены для рыбалки и промысла
  • зимовальные ямы
  • места базирования рыбоохранного патруля
  • нерестилища
  • заповедники
  • места базирования РОП

Также, на некоторых картах есть масса разнообразной и полезной информации о нерестовых участкох и мест где рыбалка запрещена круглый год.

Ниже находятся ссылки, которые переадресуют вас к карте зимовальных ям и нерестилищ (мест запрещенных для рыбалки) соответствующей области Украины. Чтобы перейти — жмите на схематическую фотографию под названием области.

&nbsp

Заметка

Правила любительского и спортивного рыболовства

 

Правила любительского и спортивного рыболовства

В этом разделе вы познакомитесь с условиями любительской и спортивной рыбалки в Украине. Мы постарались максимально доступно и наглядно разъяснить следующее:

  • сколько стоит рыбалка в Украине?
  • какие разрешены орудия лова на водоёмах в Украине?
  • где требуется отловочный билет?
  • рассмотрим допустимые размеры разрешенных к вылову рыб
  • здесь вы найдёте информацию о рыбах, находящихся под охраной государства
  • существующие в Украине запреты для рыбаков
  • Правила охоты podlednogo
  • правила подводного лова
  • правила ловли раков и беспозвоночных
  • разрешенные нормы вылова
  • также в данном разделе гости нашей страны найдут информацию о правилах рыбалки в Украине для иностранцев и граждан без гражданства

 

 

Правила ловли рыбы и раков во время действия запретов

Нерестовый запрет почти на 3 месяца лишает украинских рыбаков ловли с лодки и за чертой населенного пункта. Но не запрещает ловлю рыбы  как таковую! Этот раздел содержит информацию:

  • о разрешенных орудиях лова во время нереста или линьки
  • о разрешенных местах (участках) лова
  • о правилах поведения на берегу во время нереста
  • о допустимых нормах вылова
  • о нерестовых участках

 

 

Запрет на лов рыбы и беспозвоночных во время нереста

Для охраны и восстановления водных биоресурсов в Украине ежегодно вводится нерестовый запрет. Приказы издают областные управления Государственного Агентства Рыбного Хозяйства Украины. В данном разделе находится информация для рыбаков всех областей Украины, а именно:

  • сроки действия запрета на водохранилищах
  • сроки действия запрета на реках и в коренных водах
  • сроки действия запрета в придаточных системах
  • сроки действия запрета на водоемах, которые эксплуатируются в режиме специальных рыбных хозяйств
  • границы нерестовых участков

 

 

Запрет на лов раков в период первой и второй линьки

Раздел содержит информацию о сроках действия запрета на лов раков на территории Украины. Приказы областных управлений обычно содержат два срока:

  • на время первой линьки и нереста
  • осенний запрет на время второй линьки

Также рассмотрим разрешенные орудия лова раков во время действия запрета.

 

 

Запрет на лов в зимовальных ямах на территории Украины

Правила любительского и спортивного рыболовства запрещают лов в зимовальных ямах вообще. Но каждый год, в Украине, дополнительно вводится запрет на лов в зимовальных ямах. В котором указывается срок его действия…

Возникает путаница…

Это ограничение вводится ежегодно 1 ноября. Срок его действия – до начала нерестового запрета. Следовательно, в этих местах либо вообще запрещена рыбалка, либо запрещена с 1 ноября и до середины июня. Раздел содержит информацию о местах, обозначенных как зимовальные ямы, их координаты и размеры, для каждой области Украины.

 

Открытие и закрытие навигации в Украине

Ловля рыбы с лодки в Украине запрещена не только во время нереста, но и после закрытия навигации. Этот процесс регламентирует эксплуатацию лодок, катеров и других судов в зимний период. Даты начала и конца навигационного периода устанавливает облсовет каждой области отдельно. Раздел содержит информацию:

  • сроки открытия и закрытия навигации во внутренних водоемах Украины по областям
  • время осуществления закрытия и открытия навигации на судоплавных гидротехнических сооружениях и внутренних водных путях
  • правила ловли рыбы с лодки в Украине

 

Штрафы и ответственность за незаконный вылов и нарушения правил любительского и спортивного рыболовства в Украине

Нарушая законы и правила, рыбак не только переходит в разряд браконьеров, но и рискует своим кошельком. Некоторые виды браконьерского промысла способны усадить даже на скамью подсудимых. Раздел содержит:

  • штрафы за нарушения правил рыбалки
  • таксы за незаконный вылов рыбы и беспозвоночных
  • виды ответственности за браконьерскую деятельность

Незнание законов не освобождает от ответственности! Рекомендуем внимательно изучить данный раздел.

Можно ли ловить на воблеры во время нереста?

Этот вопрос все чаще задают, и пропустить его мимо ушей нельзя.

Да, товарищи рыбаки! Оказывается ловля спиннингом на воблеры, оснащенные тройниками (т. е. более одного), даже с берега, даже в разрешенном месте, будет представлять собой браконьерство. Изучите свежую редакцию приказов о нерестовом запрете в Украине и правила рыбалки.

Если вы думаете, что можно ловить блесной/воблером с 2 тройниками (мол, приманка составляющее спиннинга и количество крючков на ней не описывается), то это не правильно! На приманке спиннингистов должен быть один крючок! Можно тройной, но ОДИН.

Кстати, по этому поводу в сети, на форумах распространяются слухи следующего содержания. Мол, если инспектор при осмотре снасти в приманке обнаружит тройник, то он должен признать ее браконьерской и конфисковать. Логика, типа, такая: тройник — это спаянные три крючка…

Так вот. Прежде всего, тройник — это крючок. А крючок может быть как одинарный, так и двойной-тройной. Единственное ограничение, встречающееся в правилах — размер крючка, да и то это относится к зимней ловле. В Украине же нерестовый запрет вводится уже по жидкой воде.

Одним словом, не говорите потом, что мы вам об этом не рассказывали ?

Во время действия нерестового запрета в Украине, на приманке спиннингиста может быть установлен ТОЛЬКО ОДИН крючок, двойник или тройник.

http://www.xn--80aab1be1a1f.in.ua/iz-zhizni-rybaka/mozhno-li-lovit-na-voblery-vo-vremya-neresta.html

Правила любительской рыбной ловли в Украине.

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Н А К А З №        19 від 15.02.99

Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України
28 квітня 1999 р. vd990215 vn19 за N 269/3562

Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001 N 224 (z0817-04) від 15.06.2004)

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року N 1126 (1126-98-п) «Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства»

Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Правила любительського і спортивного рибальства та Інструкцію про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства (z0270-99) (додаються).

2. Визнати такими, що втратили чинність:

  • Правила любительского и спортивного лова рыбы и других водных организмов и растений в Западно-Черноморском бассейне, затверджені наказом Захчоррибводу від 24.10.83 N 148,
  • Правила любительского и спортивного рыболовства в водоемах бассейна Азовского моря, Манычских водохранилищах, водоемах Калмыцкой АССР и Ставропольского края, подведомственных Азоврыбводу, затверджені наказом Азоврибводу від 20.07.89 N 141,
  • Правила любительского и спортивного рыболовства во внутренних водоемах Украинской ССР, затверджені наказом Укррибводу від 01.08.90 N 83.

Скасувати Правила любительського рибальства у водоймах Республіки Крим, затверджені наказом Кримазчоррибводу та Держуправління з охорони навколишнього природного середовища Криму від 21.12.93 N 76-П/46.

3. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Голови Держкомрибгоспу України Степаненка О. М. Перший заступник Голови В.Бондаренко

Затверджено
Наказ Державного комітету рибного господарства України
15.02.99 N 19

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
28 квітня 1999 р. за N 269/3562

Правила любительського і спортивного рибальства

Правила любительського і спортивного рибальства (далі — Правила рибальства) розроблені відповідно до Закону України «Про тваринний світ» (3041-12) та Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 р. N 1126 (1126-98-п), і регламентують норми лову (добування), заборонені місця, терміни заборони лову (добування) водних живих ресурсів, мінімальний розмір риб та інших водних живих ресурсів, умови проведення спортивних змагань з рибальства і підводного полювання, район дії, дозволені та заборонені знаряддя і способи лову та інше. 1.

Район дії Правил рибальства

1.1. Дія цих Правил рибальства поширюється на всі водні об’єкти України (далі — водойми) та їх придаткову систему в межах, яких вона сягає за максимальних паводків (за винятком водойм, які знаходяться на території природно-заповідного фонду, риборозплідних господарств, водойм, які мають обмеження щодо їх спеціального використання (питні, технічні тощо), штучно створених ізольованих водойм або їх ділянок, на яких лов (добування) водних живих ресурсів заборонено).

1.2. Район дії Правил рибальства охоплює водойми таких умовних регіонів: а) Чорноморський; б) Азовський; в) внутрішні водойми.

1.2.1. До Чорноморського регіону належать:

  • Чорне море в межах територіальних вод з затоками, бухтами, лиманами;
  • Ріки, які впадають у Чорне море, з їх придатковими системами (озерами, затоками, каналами, протоками, водосховищами, які мають постійну або тимчасову сполучність з рікою, плавнями та тимчасовими водними об’єктами, а також — усіма притоками у межах поширення максимальних паводків ріки), в таких межах:
  • — р.Дніпро — від місця впадіння у Дніпровський лиман до греблі Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла Інгульця до с.Велика Олександрівка;
  • — р.Південний Буг — від місця впадіння у Бузький лиман до с.Голоскове Миколаївської області включно;
  • — р.Інгул — від гирла до с.Чернишівка Миколаївської області включно;
  • — р.Дністер з рукавом Турунчук, а також Кучурганське водосховище — в межах Одеської області;
  • — р.Дунай, включаючи озеро Сасик і Стенсівсько-Жебріянські плавні;
  • — усі внутрішні водойми Автономної Республіки Крим;
  • — інші внутрішні водойми в межах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

1.2.2. До Азовського регіону належать:

  • Азовське море, Керченська протока, Сиваш та інші затоки, бухти і лимани;
  • річки, які впадають в Азовське море, з їх придатковими системами в таких межах:
  • — р.Берда — до греблі Бердянського водосховища; — р.Кальміус — до греблі Павлопольського водосховища;
  • — річки Великий і Малий Утлюк, включаючи обвідний канал, який з’єднує їх з морем;
  • — інші річки, які впадають в Азовське море на території України від витоку до гирла.
(Пункт 1.2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001) 1.2.3. До регіону внутрішніх водойм належать: всі водойми України, за винятком водойм Чорноморського та Азовського регіонів.

2. Визначення термінів

2.1. Терміни, що використовуються в цих Правилах рибальства, мають таке значення:

  • водойми — сформовані природою або створені штучно об’єкти ландшафту чи геологічні структури,-де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт);
  • внутрішні водойми — озера, річки та їх придаткові системи, водосховища, ставки, канали, а також технічні водні об’єкти;
  • придаткові системи водойм — непроточні при найнижчому рівні води: протоки, гирла, озера та інші водойми, в тому числі ті, які тимчасово заливаються водою в період весняної повені;
  • рибогосподарські водойми — водні об’єкти, які використовуються чи можуть використовуватись для вирощування та лову (добування) водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їх запасів; рибогосподарські водойми загального користування — водні об’єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах загального використання водних живих ресурсів без надання спеціального дозволу на їх використання та без закріплення цих водних об’єктів за окремими особами;
  • рибогосподарські водойми спеціального користування — водні об’єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах надання спеціального дозволу на використання водних живих ресурсів та із закріпленням (або без такого) цих водних об’єктів за окремими особами;
  • водні живі ресурси — сукупність водних організмів, життя яких неможливе без перебування у воді. До їх числа належать: прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку; круглороті; морські ссавці; водні безхребетні, у тому числі молюски, головоногі, черевоногі, двостулкові; ракоподібні, черв’яки, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інші водні тварини; водорості, вищі водні рослини;
  • спеціальне використання водних живих ресурсів — усі види використання водних живих ресурсів (за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах (їх ділянках) загального користування), що здійснюються з їх вилученням з природного середовища;
  • любительське і спортивне рибальство — вилов риби, добування водних безхребетних у спеціально визначених для цього водоймах (їх ділянках) з метою особистого споживання (за умови дотримання встановлених правил рибальства та водокористування);
  • промислове рибальство — вид спеціального використання водних живих ресурсів, які перебувають у стані природної волі, шляхом їх вилучення (вилову, добування, збирання) із природного середовища з метою задоволення потреб населення і народного господарства;
  • користувачі водних живих ресурсів — підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси;
  • дозвіл на право здійснення любительського і спортивного рибальства — документ, що видається за плату органами рибоохорони на право здійснення любительського і спортивного рибальства за умов спеціального використання водних живих ресурсів на спеціально визначених для цієї мети водоймах (їх ділянках);
  • природно-заповідний фонд — ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і охороняються як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання;
  • прибережна захисна смуга — частина водоохоронної зони відповідної ширини уздовж річки, моря, навколо водойм, на якій установлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони;
  • забруднювальна речовина — речовина, що спричиняє погіршення якості води; маломірні судна — плавзасоби, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства судновласника;
  • меліоративний лов — вилучення певної кількості окремих видів водних живих ресурсів з метою кількісної та якісної оптимізації їх складу та покращення стану водних екосистем;
  • води транскордонні — водні об’єкти, які розташовані на кордоні або перетинають кордони щонайменше двох країн;
  • б’єф — ділянка річки, що розташована вище або нижче від водопідпірної споруди (греблі).

3. Загальні положення

3.1. Любительський і спортивний лов риби і водних безхребетних для власних потреб дозволяється всім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянства у всіх водоймах України, за винятком вилову у водоймах природно-заповідного фонду, ставкових та інших риборозплідних господарствах, водоймах, спеціальне використання яких обмежене (питні, технічні, лікувальні та інші), водоймах,-де лов або добування (далі — лов) заборонені цими Правилами рибальства.

3.2. Любительське і спортивне рибальство (далі — любительське рибальство) на водоймах загального користування здійснюється безоплатно та без надання спеціальних дозволів.

3.3. Любительське рибальство на окремих водоймах або їх ділянках (далі — водойми) в місцях концентрації (скупчення) риб, водних безхребетних здійснюється на засадах їх спеціального використання за спеціальними дозволами органів рибоохорони.

3.4. Водойми та умови використання водних живих ресурсів для любительського рибальства визначаються органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обгрунтувань.

(Абзац перший пункту 3.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001) На окремих водоймах,-де науково-дослідні організації не проводять дослідження, обгрунтовані пропозиції щодо визначення водойм для любительського рибальства вносяться іхтіологічними службами органів рибоохорони.

3.5. Дозволи на право здійснення любительського рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів видаються органами рибоохорони.

3.6. За видачу дозволів справляється плата, розмір якої встановлюється Укрдержрибгоспом за узгодженням з Мінфіном.

(Пункт 3.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)

3.7. Нормативи плати за вилов риби в порядку здійснення спеціального використання водних живих ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

3.8. Водойми можна надавати в установленому законодавством порядку громадським організаціям для здійснення любительського рибальства на договірних засадах.

3.9. Громадські організації, що об’єднують громадян, які займаються любительським рибальством, діють на підставі своїх статутів (положень), цих Правил рибальства і у відповідності до законодавства України.

3.10. Для створення сприятливих умов любительського рибальства та надання відповідних послуг рибалкам-любителям на ізольованих водоймах місцевого значення або ділянках таких водойм можуть створюватись в установленому законодавством порядку культурні рибні господарства (далі — КРГ).

  • Створюються такі господарства за погодженням з органами рибоохорони.
  • Розпорядження цими водоймами здійснюється відповідно до статті 8 Водного кодексу (213/95-ВР). Режим любительського рибальства в КРГ встановлюється користувачами цих господарств.
  • Правила рибальства на водойми КРГ не поширюються.
  • Розмір плати за лов риби в КРГ встановлюється користувачами цих господарств. Користувачами (засновниками) КРГ можуть бути фізичні або юридичні особи всіх форм власності.

3.11. На водоймах, визначених для любительського рибальства, забороняється промислове рибальство.

  • На таких водоймах, як виняток, дозволяється проведення відлову старшовікових груп риб, меліоративного і контрольного лову водних живих ресурсів, відлову риби з метою запобігання її загибелі, заготівлі плідників для риборозведення.
  • Лов зазначених водних живих ресурсів здійснюється постійно або тимчасово у порядку їх спеціального використання.

3.12. Об’єктами любительського рибальства можуть бути будь-які види риб і водних безхребетних, за винятком видів, вилов яких заборонено цими Правилами рибальства.

3.13. Громадяни, які займаються любительським рибальством, зобов’язані:

  • виконувати вимоги цих Правил рибальства;
  • підтримувати належний санітарний стан водойм, не залишати на берегах водойм і на кризі сміття та інші відходи, не допускати засмічення та забруднення водойм іншим чином;
  • мати при собі документи, що дають право на риболовлю на окремих водоймах,-де впроваджено лов риби за дозволами, і пред’являти їх працівникам органів рибоохорони або інших уповноважених на те органів за їх вимогою;
  • не допускати пошкодження покажчиків, щитів та інших знаків, встановлених на водоймах та на їх берегах.

3.14. Забороняється:

  • застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя та способи лову, які не передбачені цими Правилами рибальства;
  • перебувати на водоймі або поблизу неї з вибуховими та отруйними речовинами, а також зі знаряддями лову, застосування яких у даний час і в цьому місці заборонено, а також зберігати заборонені знаряддя лову на водоймах або поблизу них;
  • продаж фізичними та юридичними особами, які не мають на це дозволу, сіткових матеріалів, знарядь лову і пристосувань до них, застосування яких заборонено правилами рибальства;
  • продаж або скуповування риби, ікри і водних безхребетних та продуктів їх переробки без наявності документа, який підтверджує законність їх придбання, та сертифіката якості;
  • миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережних смугах транспортних засобів, а також проведення робіт, які негативно впливають на стан водойм;
  • зупинка плавзасобів в заборонених для рибальства місцях, за винятком зупинок біля населених пунктів та випадків конечної потреби (шторм, туман, аварія тощо); організація змагань з рибальства в період нересту риби;
  • пересування автотранспортних засобів, крім тих, що належать природоохоронним та правоохоронним органам, по кризі рибогосподарських водойм у період льодоставу (за винятком спеціально обладнаних льодових трас);
  • пересування плавзасобів у заборонених для рибальства зонах (за винятком установлених суднових ходів), а на ділянках, оголошених органами рибоохорони нерестовищами в період нересту — всіх плавучих засобів, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів;
  • лов морських ссавців, риби та інших водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України;
  • вивезення (винесення) риби, раків та інших водних живих ресурсів у кількості, що перевищує добову норму лову, або заборонених до лову правилами рибальства;
  • вилучення із води знарядь лову, які належать іншим особам, та об’єктів лову, які є в цих знаряддях тощо;
  • проведення без погодження з органами рибоохорони та без дозволу Мінекобезпеки акліматизації (реакліматизації), переселення і розведення нових для фауни України або генетично змінених водних живих ресурсів, зариблення водойм тощо.
3.15. Забороняється лов водних живих ресурсів:
  • із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм;
  • у каналах теплоенергоцентралей, підвідних та скидних каналах електростанцій; у підвідних і магістральних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо;
  • у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження);
  • з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів);
  • з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних живих ресурсів, а також на відстані від берега більш як 3 км в Чорному морі і 1,5 км — в Азовському морі;
  • у верхніх б’єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів, в нижніх — на відстані в межах, встановлених п.4.13 цих Правил рибальства; поблизу мостів, які охороняються, в межах режимних зон охорони;
  • у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств;
  • у водоймах риборозплідних і товарних рибних господарств; на водоймах, що розташовані в зоні евакуації (відчуження) на територіях, радіактивно забруднених унаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС;
  • на зимувальних ямах; з криги на ділянках водойм, закріплених за рибодобувними організаціями — на відстані більш як за 500 метрів від берега; на водоймах, що не визначені органами рибоохорони як такі, на яких дозволене любительське рибальство;
  • у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) з човнів та інших плавучих засобів у Чорному та Азовському морях;
  • (Пункт 3.15 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001) без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах. (Пункт 3.15 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001) Текст документа взято з сайту «Законодавство України“
4. Здійснення любительського рибальства
4.1. Любительський лов риби, інших водних живих ресурсів здійснюється:
  • на водоймах загального користування — безкоштовно;
  • на водоймах, наданих громадським об’єднанням для організації любительського рибальства: членам таких об’єднань — за їх членськими квитками;
  • іншим громадянам — за платними відловлювальними картками, які видаються цими об’єднаннями. *Вартість таких карток встановлюється громадськими об’єднаннями за погодженням з фінансовими органами Автономної Республіки Крим або відповідної області та з органами рибоохорони;
  • на водоймах,-де впроваджене платне рибальство, лов з берега, з човнів або з криги — за платними дозволами, що видаються органами рибоохорони.
  • Установлення плати за рибальство з берега допускається тільки на річках, площа водозбору яких не перевищує 50 тис. квадратних кіломертрів.
  • Право безплатного рибальства на водоймах,-де впроваджене платне рибальство, а також на тих, що закріплені за громадськими об’єднаннями, надається (за наявності відповідного посвідчення): інвалідам I та II груп; учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС I та II категорій, а також дітям до 16 років.
  • Любительський лов риби, інших водних живих ресурсів, за винятком видів, пойменованих в п.4.10 цих Правил рибальства, в літній період, у строки від скресання криги і до льодоставу (за винятком забороненого нерестового періоду), дозволяється:
  • 4.1.1. На водоймах загального користування — з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п’яти на рибалку, та спінінгом.
  • 4.1.2. На водоймах, на яких впроваджене платне рибальство: з берега або з човна вудками усіх видів із загальною кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом.
  • 4.1.3. На водоймах, наданих громадським об’єднанням для організації любительського рибальства: членам громадських об’єднань за їх членськими квитками з берега і човнів вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом; іншим особам — забороняється; особи, пойменовані в пункті 4.1.2 цих Правил рибальства, мають право на безоплатний лов риби з берега і човна.
  • 4.1.4. Дітям до 16 років самостійний лов риби дозволяється тільки з берега. (Пункт 4.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)
4.2. Любительський лов риби в зимовий період (від льодоставу до скресання криги) дозволяється
  • зимовими вудками з блешнею вертикального блесніння з гачком не більше N 10, мормишкою, наживною і живцевою снастями із загальною кількістю гачків:
  • на водоймах загального користування, а також тих, що закріплені за громадськими об’єднаннями — не більше п’яти на рибалку;
  • на водоймах,-де впроваджене платне рибальство — не більше десяти на рибалку.
4.3. Підводне полювання на риб дозволяється:
  • гарпунними рушницями без застосування аквалангів та інших автономних дихальних приладів:
  • на ділянках водойм, визначених органами рибоохорони для проведення любительського рибальства;
  • при наявності посвідчення підводного мисливця.
Підводне полювання здійснюється з обов’язковим дотриманням вимог цих Правил рибальства щодо строків, місць лову, норми вилову, наявності документів на право лову, сплати за дозволи та водні живі ресурси. (Пункт 4.3 в редакції Наказу Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)
4.4. В нерестовий заборонний період любительське рибальство може бути дозволено органами рибоохорони на спеціально визначених ділянках водойм однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега.
4.5. Лов безхребетних дозволяється:
  • усіх безхребетних — ручним збиранням, а також: креветок, гамаруса, мотиля — однією підсакою з діаметром не більше 70 см;
  • мотиля — однією ручною драгою з діаметром не більше 70 см без застосування механічних пристроїв;
  • мідії, черевоногого молюска рапана — щипцями, підсакою з діаметром не більше 70 см, підводним ловом без застосування аквалангів та інших автономних дихальних приладів;
  • раків — раколовкою-“хапкою» з діаметром не більше 70 см і вічком не більше 22 мм, волосінню з приманкою і рогаткою;  «розщіпом» — не більше п’яти снастей на ловця.
  • Забороняється лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування. Терміни заборони на лов раків установлюються місцевими органами рибоохорони і доводяться до відома населення через засоби масової інформації.
(Пункт 4.5 в редакції Наказу Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)
4.6. Дозволяється одній особі вилов за одну добу перебування на водоймі таких видів у таких кількостях:
 

Об’єкти лову

(добування)

Водойми

загального користування

Водойми, закріплені за громадськими об’єднаннями, та ті,

де впроваджене платне рибальство

риба (кг) 3 5
раки (шт) 30 50
мідії (кг) 5 8
рапана (шт) 10 20
креветки (кг) 1 2
Вивезення з водойми риби та безхребетних — як у свіжому, так і в обробленому вигляді, — незалежно від терміну перебування на водоймі дозволяється в розмірі не більше за добову норму, за винятком випадків, коли вага однієї рибини перевищує встановлену норму вилову. (Абзац пункту 4.6 виключено на підставі Наказу Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)
4.7. Застосування живої насадки — живця на рибальських снастях дозволяється із числа тих видів риб, які не перелічені в додатку цих Правил рибальства.
Відлов живця дозволяється на водоймах підсакою діаметром не більше 100 см або «хваткою» ( «павуком») розміром 1×1 м з вічком сіткового полотна не більше 10 мм.
4.8. Централізована заготівля живця та кормових організмів для акваріумного риборозведення з метою їх реалізації провадиться за спеціальними дозволами, які видаються органами рибоохорони за плату, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2000 N 231 (231-2000-п). (Пункт 4.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)
4.9. Лов водних безхребетних (мотиль, гамарус, волохокрилець, дафнія, циклоп, артемія та інші види) дозволяється безкоштовно на водоймах загального користування, на відведених органами рибоохорони ділянках для застосування як наживки при риболовлі або для потреб акваріумного риборозведення в кількості не більше 0,1 кг на ловця за добу.
4.10. Забороняється любительський лов таких видів водних ссавців, риб і водних безхребетних:
  • дельфінів,
  • тюленів,
  • усіх видів осетрових та їх гібридів,
  • лосося,
  • камбали-калкан (в Чорному морі),
  • вирезуба,
  • кутума,
  • шемаї (в Чорноморському регіоні),
  • річкової міноги,
  • форелі,
  • харіуса,
  • чопа,
  • рибця звичайного,
  • вусача (крім нижнього Дніпра),
  • минька,
  • всіх видів крабів,
  • устриць та інших видів, занесених до Червоної книги України.

 

4.11. Забороняється лов риби і водних безхребетних, менших за розміри, вказані в додатку цих Правил рибальства.
4.12. Максимально дозволений прилов риб і раків, менших за встановлений розмір, допускається всіма видами дозволених цими Правилами рибальства любительських знарядь лову за підрахунком поштучно, не більше 30% від загального улову за видами, вказаними в додатку цих Правил рибальства.
4.13. Забороняється лов риби, добування водних тварин протягом усього року:
4.13.1. В Чорному морі з лиманами і пониззями річок:
а) перед гирлом р.Дунай на ділянках шириною 1 км в обидва боки від кожного рукава й гирла, відлічуючи від середини фарватера, на 5 км углиб моря, а також безпосередньо в р.Дунай та Стенсівсько-Жебріянських плавнях в акваторіальних межах Дунайського біосферного заповідника;
б) в Дністровському лимані:
  • — перед гирлами річок Дністер та Турунчук на відстані 2 км праворуч і ліворуч від гирел і на 2 км в бік лиману;
  • — на ділянці від гирла ріки Турунчук вздовж західного берега до міста Білгород-Дністровський на відстані 1 км вглиб лиману;
  • — перед гирлом, яке з’єднує Дністровський лиман з морем — на відстані 1 км в обидва боки від гирла, на 2 км углиб моря і на 1 км усередину приморської частини Дністровського лиману від Кароліно-Богазької коси і на 1 км в обидва боки від гирла;
  • — у Карагольській затоці;
  • в озері Ялпуг — у верхів’ї від автошляхового мосту Болград-Рені униз до лінії, яка з’єднує північну межу села Тополине і протилежний берег, на 5 км від південної межі с.Виноградівка;
  • в озері Кагул — від риборозплідника рибгоспу ім.Шмідта на 2 км уздовж берега в бік м.Рені та на 500 м углиб озера, включаючи протоку Руська;
  • в озері Кугурлуй — від каналу Тобачел Ренійського району, включаючи райони плавнів Каприці, Голубова Скеля, Шурой, а також канал «Георгій Запша» до виходу в озеро Кугурлуй та углиб водойми на 200 м;
  • у верхів’ях Хаджибейського лиману — від лінії, яка з’єднує північний край с.Щорсове з південним краєм с.Жовте, до гирла р.Малий Куяльник і вглиб до південної водної межі с.Білка;
  • у верхів’ях озера Сасик — від лінії, яка з’єднує південні межі селищ Борисівка та Трапівка, до гирл річок Кагільник та Сарата і углиб цих річок до автошляхових мостів на трасі Татарбунари — Жовтий Яр;

в) на річці Південний Буг:

  • на ділянці від греблі Олександрівської ГЕС на протязі 4 км униз-за течією (Миколаївська область);
  • на ділянці в межах м.Первомайська від впадання р.Кодима вниз річкою до краю міської межі;
  • у притоці Синюха на ділянці від Первомайського заводу будматеріалів до впадання в р.Південний Буг;

г) на річці Дніпро:

  • на відстані 10 км униз-за течією від греблі Каховської ГЕС;
  • на Львівській ямі (на 700 м униз і на 100 м угору від пристані с.Львів);
  • на ділянці нижче за лінію від Верхньо-Касперівського маяка через протоки на щоглу Червоної Хати і далі на верхів’я затоки Глаголь на південь до виходу протоки Джигірка, включаючи Щучу Забич, і далі — на материковий берег, і в Дніпровському лимані — перед гирлами ріки Дніпро по лінії, що йде від гирла балки біля східного краю с. Широка Балка, через лиман у точці 4,5 км на захід від рибоприймального пункту в с.Рибальче, на Станиславській ямі (навпроти села Станислав) тощо.
4.13.2. Азовське море з лиманами і пониззями річок, що до нього впадають:
  • від мису Довгий в Арабатській затоці до бухти Шовковиця в Казантипській затоці на відстані 8 км береговою лінією;
  • від села Каменське до бухти Насир в Арабатській затоці на відстані 15 км береговою лінією;
  • від фортеці до північної межі с.Соляне на Арабатській стрілці;
  • від мису Чагани на схід до пансіонату військрадгоспу «Азовський» на відстані 18 км береговою лінією;
  • від Чорної гори мису Тархан на схід до водовипуску очисних споруд м.Керч у районі Булганацької балки.
4.13.3. Внутрішні водойми:
у Дніпровських водосховищах:
Київському
  • — перед гирлом р.Тетерів на ділянці, обмеженій з боку водосховища лінією, що йде від південної межі с. Страхолісся водною межею Дніпровсько-Тетерівського держлісомисливського господарства до північної межі с.Сухолуччя річкою Тетерів до с.Приборськ.
Канівському:
  • — на відстані 5 км вниз від греблі Київської ГЕС;
  • — в затоці «Річище» вниз, від греблі до гатки;
  • — в затоці «Галерне» на всій акваторії.
Кременчуцькому:
  • — на відстані 5 км нижче від греблі Канівської ГЕС до створу пристані «Тарасова гора»;
  • — верхній вхід до урочища «Озеро Криве»;
  • — у Роському іхтіологічному заказнику у межах: від гирла річки Рось до с. Межиріч із затоками і заплавами; (Пункт 4.13.3 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)
  • — в затоках: Сульській — від острова «Жовнинська круча» — село Мозоліївка вгору до гирла річки Сула; Цибульницькій — від острова «Московська гора» траверзою на протилежний берег і вгору до гирла річки Цибульник;
  • — перед гирлом річки Вільшанка на відстані 500 м від гирла в обидві сторони та вглиб водосховища;
  • — в Липівському державному орнітологічному заказнику в межах: від залізничного моста вгору паралельно суднового ходу, вздовж лівого берега на відстані 400 м за острови Копилові і далі в напрямку с.Кедина Гора;
Дніпродзержинському:
  • — на відстані 10 км униз від греблі Кременчуцької ГЕС;
  • — у відрозі ріки Псел від нижнього закінчення острова Волчек у районі колишнього села Редути догори, паралельно до суднового ходу, на русловий маяк біля гирла р.Псел і до створу N 9;
  • — у Ворсклянській затоці — лінією: Кишеньковське лісництво — с.Великий Курган, від нього — на лівий берег (колишнє с.Вереміївка), далі вгору до шосейного мосту на трасі «Світлогорськ — Кобеляки» біля с.Лучки. Дніпровському: — на відстані 5 км — униз від греблі Дніпродзержинської ГЕС до автошляхового мосту в м.Дніпродзержинську;
  • — у балці Велика Осокорівка — від гирла на створі, обмеженому насосною станцією водопроводу «Дніпро — Західний Донбас» — траверзою на протилежний берег угору за течією до траси «Москва-Сімферополь», включаючи всі балки та затоки;
  • — в балці Вороній — від с.Мар’ївка Синельниківського р-ну — униз-за течією, включаючи острови Великий і Малий Махорет з прилеглими ділянками шириною 50 м.
Каховському:
  • — на дільниці від греблі Дніпровської ГЕС старим і новим руслами до залізничних мостів через водосховище в м.Запоріжжя, за винятком дільниці по старому руслу р.Дніпро, від гранітного кар’єру до затоки «Вирва»;
у затоках:
  • Капулівській — від лінії: мис в с.Капулівка — мис в с.Олексіївка — насосна станція колгоспу ім.К.Маркса — вглиб затоки;
  • Новопавлівський — від лінії: мис у районі зони відпочинку м.Нікополя, включаючи Зелений острів, — західна межа смт Червоногригор’ївка — углиб затоки; Рогачицький — від лінії: мис в с.Рогачик — с.Сергіївка, угору до автостради Запоріжжя — Нова Каховка;
на внутрішніх водоймах
Кучугур:
  • а) від східної межі с.Іванівка до пристані Енергодар — у 500-метровій прибережній смузі, включаючи Іванівські кучугури та їх внутрішні водойми;
  • б) від лінії ЛЕП до Водянського ковша у 500-метровій прибережній смузі, включаючи внутрішні водойми Водянських кучугур;
  • в) в кілометровій зоні навколо Великих кучугур і Малих кучугур;
у водосховищах:
Дністровському:
  • — перед гирлами річок, що впадають у Дністровське водосховище, — на 1 км в обидва боки від гирла і углиб водосховища та на 1 км від гирла догори за течією.
Ладижинському:
— від острова в с.Сокілець до бази відпочинку Вінницького державного політехнічного університету;
— від греблі Ладижинської ГЕС до Паланської затоки правим берегом;
у річках:
  • Конка — на ділянці від залізничного мосту до автошляхового мосту автомагістралі Москва-Сімферополь через цю річку;
  • Ворскла — на ділянці від гирла до гужового мосту біля міста Кобеляки;
  • Псел — на ділянці від гирла до залізничного мосту через цю річку біля станції Потоки;
  • Цибульник — на всій її протяжності;
  • Сула — на ділянці від гирла до села Бурімка правим берегом і до с.Горошино лівим берегом;
  • Вільшанка — на ділянці від гирла до с.Байбузи;
  • Південний Буг — на відстані 5 км від греблі Гайворонської ГЕС униз-за течією;
  • Оскол — на ділянці від гирла до греблі Червонооскольської ГЕС;
  • Сіверський Донець — на ділянці від села Студенок до села Кам’янка Ізюмського району Харківської області;
  • — на ділянці від автошляхового мосту с. Богородичне до с. Маяки;
(Пункт 4.13.3 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001) — від Райгородської греблі до затоки Мертвий Донець;
(Пункт 4.13.3 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001) — на ділянці від греблі ЛТЕС (м.Щастя) до гирла річки Євсуг, включаючи 1,5 км русла цієї річки вверх за течією; — Деркул — на ділянці від села Герасимівка до гирла; — Тетерів із заплавою — на ділянці від гирла до с.Приборськ;
(Абзац пункту 4.13.3 виключено на підставі Наказу Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001) — від греблі буферного водосховища в с. Нагоряни донизу на відстані 1 км; — Бистриця Надвірнянська — на ділянці від початку до с. Пасічна Надвірнянського району; (Абзац пункту 4.13.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001) — Бистриця Солотвинська — на ділянці від початку до с. Монастирчани Богородчанського району; (Абзац пункту 4.13.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001) — Прут з притоками — в межах території Карпатського Національного природного парку;
(Абзац пункту 4.13.3 в редакції Наказу Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001) — Чорний Черемош і Білий Черемош з їх притоками — на ділянці від початку до села Кути Косівського району; — Рибниця з притоками — на всій протяжності у межах Івано-Франківської області; — Лімниця з притоками — на ділянці від витоку до шляхового мосту в с.Рівни; — Чечва з притоками — на ділянці від витоку до впадіння в Чечвинське водосховище; — Свіча з притоками — на ділянці від витоку до мосту у м. Вигода Долинського району; (Абзац пункту 4.13.3 в редакції Наказу Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001) — Лужниця з притоками — на ділянці від витоку до шляхового мосту в с.Гошів; — Сукіль з притоками — на ділянці від витоку до шляхового мосту в місті Болехів; — Десна — в іхтіологічному заказнику «Кам’яна гряда» — ділянка на відстані 1 км в районі пристані м.Новгород-Сіверський Чернігівської області.
4.14. Забороняється лов риби, добування водних тварин на таких водоймах у такі строки:
4.14.1. Чорноморський регіон:
  • р.Дунай в межах України — на 30 діб, на придатковій системі української ділянки ріки, включаючи озеро Сасик — на 60 діб (конкретні строки встановлюються щорічно з урахуванням погодних умов);
  • р.Дністер в межах Одеської області — з 15 квітня по 5 червня, у плавневих озерах — з 15 квітня по 15 червня;
  • р.Дніпро — від місця впадання у Дніпровський лиман до забороненого простору Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла до с.Велика Олександрівка, включаючи придаткову систему цих річок* — з 10 квітня по 15 червня;
* Примітка: у подальшому строки заборони, встановлені для річок, поширюються також на їх придаткову систему.
  • р.Південний Буг — від впадання у Бузький лиман до с.Голоскове — з 5 квітня по 25 травня;
  • р.Інгул — від гирла до с.Чернишовка — з 1 квітня по 30 червня; в лиманах: Дніпровському, Бузькому і Березанському — на усій акваторії — з 5 квітня по 5 червня; Дніпровському — на відстані 1,5 км від берега углиб лиману на ділянці від нижньої межі Дніпровського забороненого простору до Покровсько-Хуторського лабазу, включаючи всю придаткову озерну систему — з 6 червня по 15 червня; Тілігульському, Григоріївському, Дофонівському, Шаболатському (Будацькому), Сухому і Тузловському — з 1 травня по 15 червня;
  • Хаджибейському — з 15 квітня по 15 червня; Дністровському з прилеглими плавнями — з 15 квітня по 31 липня; Дніпровському по всій акваторії — з 5 квітня по 5 червня, а на ділянці від нижньої межі Дніпровсько-Хуторського лабазу — у півторакілометровій прибережній зоні, включаючи придаткову систему — до 15 червня; у Кучурганському водосховищі — з 15 квітня по 15 червня;
  • у всіх придністровських озерах з прилеглими до них єриками і плавнями — з 15 квітня по 15 червня;
  • у озерах і гирлах лиманів, які з’єднують озера і лимани з морем, і перед гирлами з боку моря та лиманів — на відстані 500 м в обидва боки від гирла та на 500 метрів углиб моря, озера, лиману — з 1 квітня по 31 серпня;
  • в усіх інших водоймах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, не вказаних у цих Правилах — з 1 квітня по 30 червня;
  • у всіх внутрішніх водоймах Автономної Республіки Крим — з 1 квітня по 31 травня;
  • таких об’єктів лову:
  • — азово-чорноморської кефалі в морі і лиманах — з 20 серпня по 10 вересня;
  • — оселедця в р.Дунай і передгирловому просторі Чорного моря — в строки ступеневої заборони;
  • — оселедця в рр.Дністер, Турунчук і Дністровському лимані — в строки ступеневої заборони;
  • — бичка в Чорному морі — з 1 травня по 15 червня; — глоси в Чорному морі (крім Каркінітської затоки) і в лиманах — з 14 лютого до 1 травня;
(Абзац пункту 4.14.1 виключено на підставі Наказу Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001) (Тeкcт взято з сайту Верховної Ради zakon.rada.gov.ua) — креветок — з 1 червня по 31 серпня; — мідії — з 1 червня по 30 серпня.
4.14.2. Азовський регіон:
  • в усіх річках з їх придатковими системами — з 1 квітня по 31 травня;
  • в Азовському морі, Керченській протоці і затоці Сиваш:
  • камбали-глоси — з 1 січня по 31 травня, креветок — з 1 липня по 31 липня.
4.14.3. Регіон внутрішніх водойм:
  • на період нересту риби: у всіх водосховищах, а також в озерах Волинської і Рівненської областей — з 1 квітня по 10 червня;
  • (Абзац третій пункту 4.14.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)
  • в річках, притоках і озерах Закарпатської області — з 25 березня по 15 травня і з 1 вересня по 31 грудня;
  • р.Дністер з усіма притоками — з 1 квітня по 10 червня;
  • у всіх інших річках та їх кореневих водах — з 1 квітня по 20 травня, а в придаткових — з 1 квітня по 30 червня;
  • на зимувальних ямах — з 1 листопада до закінчення зимового періоду (перелік і межі зимувальних ям, строки заборони лову на яких щорічно затверджуються управліннями або інспекціями рибоохорони і доводяться до відома населення інспекціями рибоохорони через засоби масової інформації);
  • на окремих ділянках у таких межах: у водосховищах: Київському — з 1 листопада до 30 червня: — від греблі насосної станції на річці Ірпінь на відстані 3 км в обидві сторони і вглиб водосховища;
  • Кременчуцькому — з 1 листопада до кінця весняної заборони на ділянці від острова Червоний (48-й буй) вгору до 72-го буя шириною по руслу Дніпра 1 км;
  • Дніпровському
  • з 1 березня по 31 серпня:
  • — в балці «Гадюча» (Малишовка) від гирла до вершини;
  • — у Самарській затоці на ділянці від Усть-Самарського автошляхового мосту вгору за течією до створу: мис с.Одинківка — Кремська затока;
  • з 1 квітня по 31 серпня в балках:
  • — Мала Осокорівка — від гирла до вершини балок Капустяна і Дубова;
  • — Вільна — від гирла до селища Відрадне;
  • Крачуновське — з 1 квітня по 31 серпня:
  • — від гирла річки Боковенька до с.Христофорівка;
  • — на річці Боковій — з 1 квітня по 31 серпня, від гирла до с.Софігейківка.
  • З 1 листопада по 20 травня в річках:
  • — Десна — від Чернігівського залізничного мосту до автошляхового мосту в с.Шестовиця;
  • — перед гирлами річок Снов та Убідь — в обидва боки на відстані 1 км від гирл;
  • — Убідь — з усіма рукавами від гирла до смт Сосниця.
5. Контроль за дотриманням Правил рибальства
5.1. Контроль за дотриманням Правил рибальства здійснюють органи рибоохорони та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля.
(Пункт 5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)
5.2. До системи органів рибоохорони входять:
  • Головне управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (Головрибвод);
  • басейнові управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (басейнові управління рибоохорони);
  • інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (інспекції рибоохорони);
  • структурні підрозділи відтворення водних живих ресурсів, їх акліматизації.
5.3. Органи рибоохорони, що здійснюють охорону, відтворення і державний контроль використання водних живих ресурсів, відповідно до законодавства, мають право:
  • визначати водойми для організації любительського рибальства, надавати дозволи на його здійснення; давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних живих ресурсів;
  • перевіряти документи на право використання водних живих ресурсів, зупиняти судна, інші плавучі і наземні транспортні засоби та у разі потреби проводити їх огляд, а також речей, знарядь рибальства і добутих водних живих ресурсів;
  • доставляти осіб, що порушують законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, до органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ;
  • у встановленому законодавством порядку застосовувати спеціальні засоби захисту та вогнепальну табельну зброю;
  • вилучати у осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, знаряддя лову, плавучі та транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям правопорушення, незаконно вилучені водні живі ресурси, а також відповідні документи;
  • використовувати фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжні засоби для розкриття порушень законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів і запобігання цим порушенням;
  • викликати громадян і посадових осіб для надання усних або письмових пояснень у зв’язку з порушенням ними законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
  • складати протоколи і в установленому порядку розглядати справи про адміністративні правопорушення законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
  • безперешкодно відвідувати підприємства, установи, організації, українські та іноземні судна, плавучі засоби, що здійснюють добування і переробку риби, інших водних живих ресурсів у зоні юрисдикції України, гідротехнічні споруди (крім забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд, на яких установлений особливий режим охорони), а також території природно-заповідного фонду України з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
  • (Абзац одинадцятий підпункту 5.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 224 (z0817-04) від 15.06.2004) брати участь у проведенні державної екологічної експертизи відповідних проектів здійснення господарської та іншої діяльності;
  • визначати за затвердженими в установленому законодавством порядку методиками і таксами обсяги збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства, розміри стягнень за незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів риб та водних живих ресурсів;
  • подавати позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
  • визначати терміни заборони на лов (добування) водних живих ресурсів на підставі обгрунтувань, що подаються науково-дослідними організаціями.
  • (Пункт 5.3 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001) З метою створення сприятливих умов для нересту риби та відтворення інших водних живих ресурсів зазначені терміни можуть бути перенесені на 10 днів в той чи інший бік (залежно від гідрометеорологічних умов), без зміни загальної тривалості періоду заборони; дозволяти у заборонений період здійснення любительського лову риби та водних безхребетних обмеженою кількістю визначених знарядь лову, за винятком місць нересту риби, зимівлі або масового скупчення водних живих ресурсів.
6. Відповідальність за порушення Правил рибальства
6.1. Особи, винні в порушенні цих Правил рибальства, несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.
6.2. Шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 р. N 32 (32-98-п).
6.3. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.
6.4. Незаконно виловлені водні живі ресурси підлягають вилученню в установленому законодавством порядку.
Види риб і водних безхребетних На рибогосподарських водоймах у таких регіонах:
внутрішніх водоймах Чорноморському Азовському
зокрема, р.Дунай з придатковою системою, передгирловому просторі, оз.Сасик
Барабуля 8,5 8,5
Берш 28 25
Бичок 11 8
Білий амур 40 45
Білизна 30 40 35
Вугор 50 50
В’язь 28 24 22 22
Головень 24 28
Камбала-глоса 15 17
Карась 10
Карась сріблястий 15
Катран 85
Кефаль 20 20
Кефаль-піленгас 38 33
Короп 25 25 25
Лин 20 20 13 17
Лящ 32 30 20 28
Мерланг 12
Оселедець 17 16 14
Підуст 25 25
Плітка 18
Пузанок 11
Рибець 22 22
Сазан 35 32 30 30
Сиг 25
Синець 22 24 24
Скумбрія 15 15
Сом 70 60 50 60
Ставрида 10 10
Судак 42 38 30 38
Тараня 18 18 14
Товстолоб 40 40 40
Чехоня 24 24
Щука 35 32
Беззубка 12
Креветки 3.5
Мідія 5
Перловиця 7
Рак 10 10 9 9

 

 

Вход:

Вход: